Весна
Весна — прийнята назва періоду переходу від зими до літа, що починається за єврейським календарем приблизно в місяці нісан, часу зміни клімату із зимового на літній у Землі Ізраїлю і в країнах, що перебувають поблизу її широти. Весна характеризується помірним потеплінням погоди і цвітінням багатьох видів рослин. Тому вона символізує цвітіння й оновлення.
Вираз в історії
На відміну від прийнятого в наші дні вживання слова «авів» для позначення сезону переходу від зими до літа, у Письмовій Торі для позначення цього сезону використовують вираз «жнива»,[1] а мовою мудреців він називається «текуфа нісана»,[2] тоді як слово «авів» описує збіжжя на стадії перед завершенням його дозрівання.
Коли Тора наказує «Дотримуйся місяця авів»[3], сенс цього в тому, що нам наказано дотримуватися, щоб, попри постійну різницю в 11 днів між сонячним роком і єврейським календарем, місяць нісан був місяцем авів, і святкувати свято Песах у той час, коли пшениця перебуває в стані авів, до завершення дозрівання, коли її колір зелений, а зерна м'які.
«Місяць авів» згадується в чотирьох місцях у Торі,[4] і коментатори розходяться щодо пояснення точного значення виразу: згідно з Раші, значення — «що збіжжя наповнюється в ньому у своїх колосках. І авів — від слова ав, „первісток і перший у дозріванні плодів“[5] а Рашбам, навпаки, тлумачить від слова перший плід і початок, як «ще у своїй свіжості, не зірваний» і «у зелені біля струмка».
Наказ у Торі «Дотримуйся місяця авів» — одна з головних причин ібуру року і додавання місяця адар II в єврейському календарі приблизно кожні три роки, щоб узгодити календар із сонячним роком і дотриматися того, щоб місяць нісан припадав на період весни.[6]
Уживання слова «авів» у прийнятому в наші дні значенні почало поширюватися в мові мудреців Іспанії в Середньовіччі.
Через символічне значення цвітіння й оновлення природи, що починається у весняні місяці, слово було запозичене для різних виразів, що позначають оновлення і юність у людині, як у виразах «весна його юності» або «весна його днів», а також для позначення історичних подій, пов'язаних з оновленням, наприклад «Весна народів», «Арабська весна» та інші.
У вченні хасидизму
У внутрішній частині Тори пояснюється, що місяць нісан — це аспект ітарута ді-лейла, і тому він називається «місяць авів», у якому літери йдуть у порядку впливу згори вниз, на відміну від місяця тішрей, суть якого — ітарута ді-лтата, у якому порядок літер — знизу вгору, Тішрей (у порядку ташрак).
Ще один натяк у виразі «місяць авів» у тому, що місяць нісан згідно з Торою — перший із місяців року, і від нього вплив поширюється на всі, і він подібний до «батька» всіх 12 місяців, як натякає назва авів — ав для 12 місяців.[7]
Хоча весь місяць нісан називається «місяць авів», зокрема мається на увазі головним чином 15 нісана, і натяк на це в тому, що «авів» у гематрії 15, а мовою Тори головне в «авів» стосується ячменю, бо служіння ячменю — 15 нісана, коли приносили жертву омеру, яка походила з ячменю, і починають бірур тваринної душі Відліком Омеру, і, як відомо, натяк у тому, що ячмінь — їжа худоби.[8]
У служінні людини
В особливій сіхі для юних підлітків, наближених р. Дов-Бера Боймгартена, Ребе пояснив, що, як є період авів у збіжжя, коли воно цвіте і розпускається на піку своєї сили і краси, так і в людини є період «авів» — це роки від двадцяти і далі, коли людина починає виводити і застосовувати всі сили, які вона отримала і які вклали в неї відтоді, як вона народилася, і формує своє життя на довгі дні й добрі роки, і тому саме в цей період потрібна додаткова сила у вивченні Тори, з якої людина може отримати додаткову силу у своєму служінні, не побоюючись змін, які її чекають.[9]
Примітки
- ^ Коли в Торі поділ на шість сезонів замість чотирьох, докладно у формулюванні вірша і в Раші на Берешит 8, 22: Надалі в усі дні землі... не припиняться – ці шість часів, по два місяці на кожен. Як ми вчили: половина тішрея і хешван і половина кислева посів, половина кислева і тевет і половина швата холод тощо (Бава меція 106б). Холод – суворіший за зиму. І зима – час посіву ячменю і бобових, що поспішають дозріти швидко, і це половина швата і адар і половина нісана. Жнива – половина нісана і іяр і половина сівана. Літо – половина сівана тамуз і половина ава. Це час збирання смокв і час, коли їх сушать у полях, і ім'я його каїц як: «і хліб і літні плоди для їжі юнакам» Спека – це кінець спекотних днів, половина ава і елул і половина тішрея, коли світ особливо спекотний. Як ми вчили в трактаті Йома (аркуш 29а): кінець літа тяжчий за літо».
- ^ У мудреців поділ — на чотири «текуфи», які називаються за місяцем, у якому починається текуфа: текуфа тішрея, текуфа тевета, текуфа нісана і текуфа тамуза.
- ^ Див. «Лікутей сіхот» частина 36 сіха 2 до тижневої глави «Мішпатім», де пояснюється згідно з підходом Раші у простому сенсі значення виразу «місяць авів» і причина, з якої Раші вважав за потрібне пояснити вираз саме вдруге, коли він згадується в Торі.
- ^ Шмот 13, 4. 23, 15. 34, 18. Дварім 16, 1.
- ^ Шмот 23, 15.
- ^ Санедрін 11, б: «З трьох причин роблять рік високосним через авів, і через плоди дерев, і через текуфу».
- ^ «Ор га-Тора» Бо 261.
- ^ «Сефер га-лікутім ДАХ» Цемах Цедека літера алеф сторінка 64.
- ^ Сіха 3 іяра 5714 (6 травня 1954).