Аву
Іббо — це волога, що вирощує рослину, або рослина в її малості (або рослина на початку її росту), і походить від кореня «ав».
Докладніше
Ребе Цемах Цедек[1] розглядає значення слова «іббо», що трапляється в Писанні один-єдиний раз: «Ще він бе-іббо не зірваний, а раніше за всяку траву засихає»[2]:
Раші, «Мецудат Ціон» і Ралбаг пояснюють «бе-іббо – у своїй вологі», Ібн Езра пояснює[3] «у місці свого проростання» (тобто іббо — це місце в землі, що породжує рослину)[4], а Рамбан пояснив, що «бе-іббо» означає саме дерево[5]
І Цемах Цедек виводить нове[6], що тлумачення не суперечать одне одному, бо іббо походить і від значення вологи, і від кореня ав, адже волога породжує і вирощує рослину, як батько породжує сина і вирощує його[7]. Тобто навіть якщо ми скажемо, що тлумачення «іббо» означає саму рослину, то в усякому разі й відповідно до цього воно також від кореня ав: або оскільки воно є початком росту, або оскільки, як батько породжує сина, так рослина є батьком для плоду, — а вже тим паче за тлумаченням, що «іббо» означає місце, яке вирощує рослину, просто, що воно також від значення ав.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ У «Сефер га-хакіра» с. 91-182.
- ^ Йов 8 12
- ^ На Пісню пісень у зв'язку з бе-іббей га-нахаль..
- ^ І так само пояснює Раші вірш «подивитися бе-іббей га-нахаль» (Пісня пісень 6 11).
- ^ Тобто початок росту. Тобто він тлумачить, що іббо означає саму рослину, а не вологу, що її вирощує.
- ^ Згідно з тлумаченням Радака в «Шорашім», корінь авав: ще він бе-іббо — поки очерет у своєму стеблі.
- ^ І Цемах Цедек продовжує там доводити з кількох місць і коментаторів, що тлумачення не суперечать одне одному. Наприклад, він наводить Раші на главу Ваера, який пояснює на вірш «бо ячмінь у колосі», що авів походить від виразу «бе-іббей га-нахаль». Тобто і Раші згоден, що іббо походить і від значення вологи, і від кореня «ав».