Бен-Ціон Райдер
| Бен-Ціон Райдер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 10 іяра 5777 (6 травня 2017) |
| Місце проживання | Лондон |
| Рід діяльності | бухгалтер, бізнесмен, письменник, видавець |
| Посада | директор бюро бухгалтерської фірми |
| Сім'я | |
| Батько | р. Єгуда-Лейб Райдер |
| Мати | Хана-Фейга Райдер |
| Дружина | Гінда Гарфінкель |
| Діти | рав Гершл Райдер, Цірл (Сенді), Ліба Боймгартен |
Рав Бенціон Райдер[1] (5685-10 іяра 5777 (6 травня 2017)) — директор бюро бухгалтерської фірми, один із найстаріших хасидів у Лондоні та помітна постать у керівництві громади, що займався письменницькою та видавничою діяльністю згідно з настановами і вказівками Ребе і удостоївся — що рідкість — понад 26 годин приватних єхідуйот із Ребе.
Біографія
Народився в історичному єврейському кварталі Лондона у свого батька р. Єгуди-Лейба і Хани-Фейги Райдер і виріс під опікою свого діда з боку матері, р. Яакова Вотермана, який належав до хасидів Турійська і був багачем і добродійником.
Із закінченням курсу навчання вибухнула Друга світова війна, і він вступив на службу до Королівського військово-морського флоту, де служив радистом і брав участь у знаменитому захопленні Нормандії, а пізніше, під час війни, був направлений на військовий корабель біля Фолклендських островів, неподалік берегів Південної Америки.
У 5707 році (1946/1947) одружився зі своєю дружиною Гіндою Гарфінкель, також уродженкою Лондона, і почав заробляти на життя бухгалтером; досяг успіху в роботі, а з часом почав займатися також торгівлею і накопичив статок.
Приблизно через 15 років після весілля, коли в нього з дружиною вже було троє дітей, він познайомився зі світом хасидизму Хабад через рава Файвіша Фогеля, унаслідок чого вперше поїхав до Ребе в 5726 році (1965/1966) і удостоївся приватного єхідуту в Ребе, на якому Ребе дав йому різні поради щодо його справ, а також різні духовні настанови. На тому ж єхідуті Ребе також вказав йому перевірити тфілін, і справді виявилося, що паршійот були вкладені неправильно.
Після того як він наблизився до хасидизму Хабад і перевів своїх дітей навчатися до установ Хабаду, Ребе написав йому, що тепер, після того як він записав своїх дітей до любавицьких установ, він відчуває більшу відповідальність щодо нього[2].
Познайомившись зі світом і думкою хасидизму Хабад, він вирішив написати разом із дружиною книжку, яка поширить цю звістку і пояснить своєрідність руху Хабад, що поєднує відданість і самопожертву єврейському способу життя, — і це без відокремлення від світу; і впродовж усього часу написання книжки Ребе брав у цьому участь і давав різні настанови та пропозиції, і навіть виправив частини книжки й порадив додати до неї ілюстрації, фотографії та малюнки.
Після 3 років напруженої роботи, у 5730 році (1969/1970), книжка була видана установами Хабаду у Великій Британії під назвою «Виклик». Книжка мала успіх, і згодом було прийнято пропозицію президента Залмана Шазара видати продовження — том, що вийшов через три роки під назвою «Виклик — зустріч із Хабадом-Любавич в Ізраїлі».
На ще одному єхідуті, якого він удостоївся, Ребе заохотив його взятися за ще один письменницький проєкт, що вийшов зрештою під назвою «Доблесна жінка — антологія для мислячої єврейки»; цього разу Ребе висловив думку, що вони вже достатньо досвідчені і немає потреби запитувати його під час роботи, а після отримання остаточного примірника, перед відправленням до друкарні, Ребе повідомив, що візьме участь у фінансуванні перших 10 000 примірників.
У 5739 році (1978/1979) подружжя Райдер видало четверту книжку серії під назвою «Повернення до коренів», що документує квітучу діяльність Любавич по всій Європі.
Поряд із продовженням діяльності в бізнесі та керівництвом бухгалтерським бюро, що належало йому, він продовжував діяти задля поширення юдаїзму і хасидуту, а в 5741 році (1980/1981) очолив організацію міжнародного симпозіуму з єврейської містики, що тривав близько тижня, у якому брали участь помітні постаті світу єврейської думки, такі як рав Джонатан Сакс і рав Адін Евен-Ісраель, а згодом вибрані виступи учасників симпозіуму були відредаговані й видані в п'ятому томі .
Рав Райдер удостоївся — що рідкість — понад 26 годин приватних бесід із Ребе, і впродовж років він поділився багато чим із того, що чув від Ребе, у виступах, відеороликах, книжках і статтях, що вийшли з-під його пера.
Багато років після того, як досяг пенсійного віку, Райдер продовжував займатися професійним консультуванням установ Хабаду в Лондоні, бути активним учасником керівництва місцевої єврейської громади і займатися написанням та редагуванням єврейських видань — заняття, які він продовжував навіть після того, як опинився прикутим до ліжка, переступивши 90-річний рубіж.
Удостоївся побачити понад 150 нащадків, багато з яких займаються шліхутом Ребе і вихованням.
Помер у віці 92 років, у Шабат тижневої глави «Ахарей-Кдошім», 10 іяра 5777 (6 травня 2017).
Його книги
Серія книжок «Виклик» — зустріч із Любавич-Хабадом, видання фонду «Любавич», Велика Британія.
Родина
- Його син, рав Гершл Райдер — Лондон
- Його дочка Цирл (Сенді), дружина рава Бунема-Файвіша Вайнбаума — зубний лікар і фахівець із навчання читання в Лондоні
- Його дочка, Ліба Боймгартен — Йоганнесбург
Додаткова література
Аврагам Райніц Пара, що кинула виклик хабадському світу
випуск 1410.
Зовнішні посилання
- Керівник і активіст із баченням
(англійською)
- Хтось говорив із ним, коли Ребе вказав йому та його дружині видати основоположну хасидську книжку для єврейських жінок
- Чому Ребе обрав саме мівцо «Тфілін»?
- Хоча б один день, у
1966, сторінка 62
Примітки
- ^ Пишеться також Радер, мовою оригіналу: Mr. Bentzion Rader.
- ^ Тижневик «Гіткашрут», випуск 673.
Код особи: № 2060789700