Агарон Бернштейн
| Агарон Бернштейн | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 сівана 5678 (19 травня 1918) |
| Місце народження | Єрусалим |
| Дата смерті | 19 хешвана 5755 (24 жовтня 1994) |
| Місце проживання | Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин, Рош Єшива[В] |
| Освіта | єшива «Хаєй олам» |
| Посада | голова єшиви «Хаєй олам» в Єрусалимі, член бейт-дину «Агудат Ісраель», член «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель» |
| Учителі | рав Єрухам-Фішл-Єгошуа Бернштейн (батько), Дов-Беріш Вайденфельд та інші |
| Сім'я | |
| Батько | рав Єрухам-Фішл-Єгошуа Бернштейн |
| Мати | Діна, дочка рава Єгошуа-Ашера Рабиновича |
| Дружина | Діна, дочка рабі Іцхака-Меїра Гагера |
| Діти | Матель, Браха-Елка, Нехама-Перл, Малка-Єнта, Єрухам-Фішл-Єгошуа, Іцхак-Меїр |
Рабі Агарон Бернштейн (8 сівана 5678 (19 травня 1918) — 19 хешвана 5755 (24 жовтня 1994)) був членом «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель» та рош-єшивою «Хаєй олам».
Біографія
Народився 8 сівана 5678 року (19 травня 1918) в Єрусалимі в родині рава Єрухама-Фішла-Єгошуа Бернштейна, який був головою рабинських судів у рабинському суді «Колелот га-хасидім» в Єрусалимі та рош-єшивою «Хаєй олам», нащадка Магіда із Золочева та учнів Магіда з Межиріча: рабі Агарона Великого з Карліна (і його сина рабі Ашера зі Століна) та рабі Йосефа-Єгуди з Балти, і Діни, дочки рава Єгошуа-Ашера Рабіновича, онука Святого Єврея з Пшисухи та рабі Давида з Лелова.
Навчався у свого батька в єшиві «Хаєй олам», серед іншого разом із рабі Гершоном Лапідотом.
5697 року (1936/1937) одружився з Діною, дочкою рабі Іцхака-Меїра Гагера, голови рабинського суду Станевичів, з дому Саврані та Косова[1].
Отримав сміху на рабинство від рава із Чебіна.
Ще за життя батька був призначений магід шіуром в єшиві «Хаєй олам», а після відходу з життя батька був призначений рош-єшивою «Хаєй олам» в Єрусалимі.
5715 року (1954/1955) за вказівкою свого вчителя, рабі Дов-Беріша Вайденфельда, був призначений членом бейт-дину «Агудат Ісраель» від дня його заснування[2].
У межах своїх уроків уклав свою книгу «Прі Аарон», що вийшла друком після його відходу з життя.
4 нісана 5732 (19 березня 1972) надіслав разом зі своїми товаришами, членами рабинського суду «Агудат Ісраель», вітального листа його святості Адмору шліта з нагоди сповнення йому сімдесяти років[3].
5736 року (1975/1976) відкрив колель для гораа в Єрусалимі.
5749 року (1988/1989) був призначений членом «Моецет гдолей га-Тора» «Агудат Ісраель».
Мав звичай брати участь у з'їздах сіюму Рамбама згідно з постановою Ребе.
Написав літеру в другому загальному сувої Тори для дітей Ізраїлю, 20 менахем-ава 5746 (25 серпня 1986)[4].
Помер 19 хешвана 5755 (24 жовтня 1994).
Родина
- Його дочка Мател, дружина рава Йосефа-Цві Сегала, голови колелю «Цемах Цедек» (Єрусалим).
- Його дочка Браха-Елка, дружина рава Хананії-Йосефа Айзенбаха, який у минулому був рош-єшивою «Томхей Тмімім» Кір'ят-Гат та «Томхей Тмімім» Бней-Брак.
- Його дочка Нехама-Перл, дружина рабі Моше-Єгуди-Лейба Рабіновича, адмора з Мукачева.
- Його дочка Малка-Єнта, дружина рава гаона Мордехая-Лейба Вайса[5].
- Його син рав Єрухам-Фішл-Єгошуа Бернштейн, Нью-Йорк.
- Його син рав Іцхак-Меїр Бернштейн, Нью-Йорк.
Його праці
- «Прі Агарон» — на теми Шасу та з питань галахи.
- «Торат Агарон» — вийшла друком разом із твором його батька «Торат Єрухам».
- Пам'ятна книга «Яд Агарон» його імені. Вийшла друком через рік після його відходу з життя.
- Пасхальна Агада з коментарем «Прі Агарон», 5771.
Додаткова література
- Гаон рабі Агарон Бернштейн праведної пам'яті, повідомлення про його відхід з життя, тижневик «Кфар-Хабад» випуск 638 сторінка 58
Примітки
- ^ За вказівкою рабі Шломо зі Звягеля його дружина додала ім'я «Хая» перед їхнім весіллям.
- ^ «Га-Пардес», зошит 69
- ^ «Нсіей Хабад у-вней дорам».
- ^ Фотографія
- ^ Виступив на сіюмі Рамбама 5763 року (2002/2003).
Код особи: № 1517215300