Перейти до вмісту

Іштадлут

Матеріал з Хабадпедії

Окрім простої віри в те, що Святий, благословенний Він, живить і забезпечує всі Свої творіння, людина має докладати власних зусиль, щоб здобути собі прожиток, і це не суперечить тому, що все — згори.

І під час докладання зусиль людина має вірити, що не зусилля приносять користь і не їхня нестача шкодить, не доведи Б-же, але її прожиток — із руки Всевишнього, благословенний Він, а просто від неї вимагається трудитися й докладати зусиль.

Коли людина робить своє й позбавлена можливості зробити більше, це ознака того, що Святий, благословенний Він, так побажав, і Він знайде Свої шляхи, щоб облагодіяти її й подбати про всі її потреби.

Причину обов'язку докладати зусиль пояснює Ребе Цемах Цедек[1]: оскільки матеріальний і духовний достаток сходить у світ шляхом природи, тобто з піднесеного Б-жественного достатку й світла він сходить і вбирається в матеріальні речі й потреби, аж до найдрібніших подробиць потреб людини, — тому людина має докладати зусиль, які по суті є посудиною й можливістю для світла й достатку, необхідних для того, щоб вони зійшли й вилилися на неї.

І так само щодо чуда: коли людина потрапляє в становище, у якому потребує особливого благословення від Святого, благословенний Він, вона має прийняти на себе якусь прикрасу чи додавання в Торі й заповідях, щоб стати «посудиною», гідною отримати благословення.

Людина, яка не докладає своїх зусиль і повністю покладає свої надії на Святого, благословенний Він, чинить негідно, як написано: «Не покладаються на чудо — можливо, чуда для неї не вчинять»[2]; і навіть якщо для неї вчинять чудо, це відбирає від її заслуг — на випадок, якщо їй справді знадобиться чудо, — і це називається «турбувати свого Творця»[3].

Але Ребе пояснює[4], що все це стосується лише праведників, для яких світ є «реальністю»; проте такі праведники, для яких світ — навіть коли вони ним займаються — зовсім не посідає місця, не зобов'язані докладати зусиль, адже вони й так відсторонені від світу.

Див. також

Примітки

  1. ^ «Дерех міцвотеха», 106а (заповідь гоління прокаженого).
  2. ^ Трактат «Шабат», 32а.
  3. ^ Рамбан, «Шаар га-гмуль».
  4. ^ «Ігрот кодеш» Любавицького Ребе (шліта), частина 2, 5705, с. 180.

Повідомити про помилку на цій сторінці