Ірмеягу Алай
| Ірміягу Алай | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5671 |
| Місце народження | Докшиці |
| Дата смерті | 5758 |
| Країна | Південна Африка |
| Місце діяльності | Йоганнесбург |
| Рід діяльності | рабин, даян, шадар |
| Освіта | єшива Рамайлеса у Вільні, єшива рава Ш. Ягеля в Слонімі, єшива «Мір» |
| Посада | голова рабинського суду Йоганнесбурга, рабин великої синагоги «Береа» в Йоганнесбурзі, голова єшиви «Томхей Тмімім» у Глибокому |
| Сім'я | |
| Дружина | Рахель-Лея, дочка Міхаеля Рівкіна |
| Діти | Батья та інші |
Рав Ірміягу Алай (5671 — 5758) був рабином у Південно-Африканській Республіці й головою рабинського суду Йоганнесбурга.
Біографія
Народився 5671 року (1910/1911) у Докшицях у родині хасидів Хабаду. У юності навчався в єшиві Рамайлеса у Вільні, де зблизився з рабином міста рабі Хаїмом-Озером Гродзенським і був одним із його наближених. Потім навчався в єшиві рава Ш. Ягеля в Слонімі і в єшиві «Мір».
5694 року (1933/1934) одружився зі своєю дружиною, пані Рахель-Леєю, мир праху її, з Докшиць, дочкою хасидського «меламеда» р. Міхаеля Рівкіна.
Після одруження протягом короткого часу служив головою єшиви «Томхей Тмімім» у Глибокому[1]. 5697 року (1936/1937) переїхав жити до Південної Африки. Протягом кількох років служив у Південній Африці шадаром від єшиви «Торат хесед» у Бриську[2].
В Африці служив рабином у кількох невеликих громадах, а потім був призначений рабином великої синагоги «Береа» в Йоганнесбурзі, членом і секретарем місцевого рабинського суду.
За кілька днів до 10 швата 5711 (17 січня 1951) рав Алай надіслав Ребе вітального листа у зв'язку з вістями, що дійшли, про прийняття ним керівництва, а також надіслав офіційний вітальний лист від імені місцевого рабинського суду[3].
Після того як Ребе оголосив про мівцо «Нешек» 5735 року (1974/1975), рав Алай розповів Ребе на єхідуті, що в них у родині було прийнято запалювати свічки з дворічного віку. Ребе зрадів, почувши це, і попросив опублікувати ці слова, і тим самим він зробить йому велику послугу, — у відповідь на твердження противників мівцо, ніби запалювання свічок у такому юному віці не прийняте[4].
Помер 5758 року (1997/1998).
Родина
- Його зять, рав Шалом-Дов-Бер Гурарі, один із видатних рабинів Хабаду в Південній Африці
- Його дочка, пані Батья, дружина гаона рава Моше-Агарона Курцтага — голови рабинських судів Південної Африки
Додаткова література
- Рав Ірміягу Алай, «Діврей Ірміягу: зіхронот ємей кедем», у «Сефер софер ве-сіпур», стор. 398 — 402.
- Посланець Любавичів у Південній Африці, його життєпис із
, випуск 1413, сторінка 22.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Толдот Хабад бе-Полін, Літа ве-Латвія», розділ 46.
- ^ «Ігрот Хаїм-Озер», частина 3, стор. 133.
- ^ Тшура Лабковський, стор. 9 — 11.
- ^ Єхідут тамуза 5737 (червень–липень 1977) — тшура Лабковський, стор. 4.
Код особи: № 5352162000