Перейти до вмісту

«Шедін єгудаїн»

Матеріал з Хабадпедії

Єврейські демони — це назва в книзі Зогар для лихого начала та пожадливої сили тваринної душі єврея, як вона виражається в бажанні лише дозволених речей, що є кліпат нога, яку можна піднести до святості, на відміну від чужоземних демонів, що є бажанням і пожаданням заборонених речей.

Значення виразу та його джерело

Джерелом вислову є книга Зогар[1], яка уподібнює душу 2 аспектам — є душа, що є аспектом цариці, яка панує над тілом і його бажаннями, і є душа, що є аспектом служниці, яка підкоряється волі лихого начала єврея, що є «єврейськими демонами», але коли душа, що є аспектом йуд, робить тшуву, цей демон перетворюється на Ім'я «Ш-д-й», і прилипає до нього, і підноситься до святості, і цією силою людина може благословляти й вихваляти Святого, благословенний Він.

Алтер Ребе пояснює в книзі «Танія»[2], що «єврейське лихе начало» є пожадливою силою до дозволених речей, які називаються дозволеними, бо навіть якщо людина зробила їх із пожадання і бажання насолоджуватися ними без будь-якого наміру заради Небес, вона може повернутися й піднести їх до святості.

Мітлер Ребе додає і пов'язує це з відомим, що демонів було створено в переддень Шабату в сутінках[3], що цей час настає після того, як було завершено все діяння творіння, і створіння, створені в цей час, є «зайвою» шефою, і як у матеріальному, коли є зайва добавка, якою не користуються, вона гниє, так і щодо духовної життєвої сили єврейських демонів, але із самого цього гниття можна виростити, і це за умови, що гниття відбувається у відповідному місці, як зерно, яке, коли гниє в землі, може вирости в множині й зі значно більшим приростом[4].

Разом із тим, навіть після того, як людина виправляє і підносить до святості дозволені речі, яких пожадала, і життєва сила в них підноситься до святості, ще залишається решимо в тілі від бажання єврейських демонів, оскільки перш ніж вона піднесла їх до святості, це бажання було завершеним злом і ситра ахра (лише в нього було виправлення), і щоб очиститися від цього решимо, душі потрібне виправлення хібут га-кевер[2].

Падіння до чужоземних демонів

Хоча єврею самому по собі не властиво пожадати заборонених речей, і це «демон», що належить до ситра ахра, коли людина занурюється в дозволені пожадання «єврейських демонів», це саме по собі оскверняє її — доки вона не піднесе цю життєву силу до святості — нечистотою трьох нечистих кліпот, що є нечистотою «чужоземних демонів»[5].

У переносному значенні

Бааль-Шем-Тов використовує цей вислів як запозичену назву для знавців Тори, що глузують із голів тисяч Ізраїлю[6].

Див. також

Зовнішні посилання

  • [open.spotify.com/episode/2c2R053Kgh3rKVb5xdL9EB «Танія» велике в малому — єврейські демони], аудіозапис уроку, що роз'яснює поняття

Примітки

  1. ^ Частина 3, 253, а (тижнева глава «Пінхас»), та її переклад (згідно з «Матук мі-дваш»): у вчителів Мішни були єврейські демони (позначені літерою йуд імені Шд-й, щоб указати на їхню близькість до святості), які служили їм (як ми знаходимо в трактаті «Хулін» 105б історію про демона, який служив раву Папі), і є шкідливі демони з боку трьох нечистих кліпот, які називаються неєврейськими демонами. І сказали вчителі Мішни («Хагіга» 16а), що є три види демонів: один вид, подібний до ангелів служіння, бо вони служать святим знавцям Тори, як ангели служіння, другий вид подібний до людей (і це середні демони), а третій вид — нечисті.
  2. ^ 1 2 «Танія», розділ 8.
  3. ^ Мішна, трактат «Авот», розділ 5, «А деякі кажуть, також і шкідники».
  4. ^ «Торат хаїм», Берешит, ч. 2, тижнева глава «Ваєхі», «Бен порат Йосеф», 249, а.
  5. ^ [files.daf-yomi.com/files/maamarim/dvar-malchut-ktubot104-110/dvar-malchut-ktubot104-11024.pdf «Лікутей сіхот», тижнева глава «Бемідбар», частина 8, примітка 53].
  6. ^ «Кетер Шем Тов», розділ 148: «...бо коли свята душа сходить згори в тіло людини, пробуджується обвинувачення нагорі від Самех-Мема, який каже, що відтепер він не зможе чинити свою дію, підбурювати і спокушати, оскільки цей поверне світ до добра...доки не дають йому проти цього негідну людину, знавця Тори, єврейського демона, який теж створений, який глузуватиме з цієї цілісної людини. І хто захоче, прилипне до цього чи до того, і вибір вільний». І так само в його учнів і продовжувачів його шляху, див., наприклад, «Ор Ісраель» (рава Ісраеля Яффе, голови рабинського суду Шклова), Франкфурт-на-Одері 5462, 3, 1-4; 8, 3 (надруковано в «Керем Хабад», частина 4, сторінка 138). І так само у вченні брацлавських хасидів, які використовують це прізвисько переважно в цьому значенні тих, хто глузує з праведників.

Повідомити про помилку на цій сторінці