Перейти до вмісту

Урі-Цві Грінберг

Матеріал з Хабадпедії
Урі-Цві Грінберг
Знаменитий поет і депутат Кнесету від партії «Херут»
Основна інформація
Ім'я в оригіналіאורי צבי גרינברג[В]
Дата народження15 тішрея 5657 (22 вересня 1896)
Дата смерті5 іяра 5741 (9 травня 1981)
Місце похованняЄврейське кладовище на Оливковій горі[В]
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЛьвів, Ерец-Ісраель
Рід діяльностіпоет, політик, журналіст, письменник, публіцист[В]
Посададепутат Кнесету першого скликання від партії «Херут»
Сім'я
Батькорабі Хаїм Грінберг, адмор з Глинян
ДітиХаїм Грінберг та інші
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
літературна премія імені Бялика[В]
премія Іцика Мангера[В]
почесний доктор Університету імені Бар-Ілана[В]
почесний доктор Тель-Авівського університету[В]
почесний доктор Єшива-університету[В]
Премія Ньюмена[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Урі-Цві Грінберг, відомий також як Ацаг (15 тішрея 5657 (22 вересня 1896) — 5 іяра 5741 (9 травня 1981)), — знаменитий поет і депутат Кнесету від партії «Херут».

Біографія

Народився в місті Білий Камінь у Галичині у батька, рабі Хаїма Грінберга, адмора з Глинян. Коли йому було півтора року, його родина переїхала до міста Львів.

У 5672 році (1911/1912) опублікував першу збірку своїх віршів на їдиші.

У 5678 році (1917/1918) у Львові стався погром євреїв міста, але він і члени його родини дивом урятувалися. Погром залишив на ньому глибокий слід, що виявилося в його віршах, у яких він казав, що настане день, коли спалюватимуть євреїв.

У 5683 році (1922/1923) здійснив алію до Ерец-Ісраель, дуже зблизився з керівниками МАПАЙ, які очолювали в той час єврейський їшув у Країні, і почав писати в газеті «Давар». Після погромів 5689 року (1928/1929) він різко критикував те, як керівництво єврейського їшуву діяло під час погромів, і навіть пішов із газети «Давар», що належала партії МАПАЙ, і став писати в газеті «Доар га-йом» ревізіоністської партії. У 5687 році (1926/1927) він випустив книжку під назвою «Сефер га-кітруг ве-га-емуна», у якій критикував політику стриманості у відповідь на дії арабів в Ерец-Ісраель, що викликало проти нього сильний гнів у лівих колах, до яких він раніше належав, і вони навіть піддали його бойкоту. Після бойкоту він виїхав із Країни до Польщі і повернувся після початку Другої світової війни.

Ацаг вважається поетом правих рухів в Ерец-Ісраель.

Після створення Держави Ізраїль був обраний до Кнесету першого скликання від партії «Херут», але до Кнесету другого скликання більше не балотувався.

Помер 5 іяра 5741 року (9 травня 1981).

Зв'язки з Ребе

13 тамуза 5729 року (29 червня 1969) Ацаг прийшов на єхідут до Ребе і подарував Ребе свої книжки. Одна з його книжок у нього вже закінчилася, і він згодом спеціально купив примірник і надіслав його Ребе.

У 5729 році (1968/1969) харедимний громадський діяч д-р Гілель Зайдман розповів Ребе, що син Ацага, Хаїм Грінберг, збирається призватися до ЦАХАЛу. Унаслідок цього Ребе написав спеціальний лист Хаїму Грінбергу, у якому докладно розповів про роль армії і благословив його на успіх у службі[1]. Разом із цим листом Ребе надіслав ще один лист самому Ацагу, у якому зробив йому зауваження щодо назви його знаменитої книжки «Сефер га-кітруг ве-га-емуна»: її назва мала б бути «Сефер га-емуна ве-га-кітруг»[2]. Ребе долучив до листа грошову суму за пересилання його книжки.

У наступні роки Ацаг вів широке листування з Ребе про цілісність Землі Ізраїлю та інші події, що відбувалися у Святій Землі.

Рав Ефраїм Вольф і рав Шломо Майданчик підтримували постійний зв'язок з Ацагом і навіть приводили його на низку хабадських заходів. Уривки з його листів до Ребе були опубліковані в книжці «Цадик єсод олам», що вийшла до дев'яностоліття Ребе.

Додаткова література

  • «Ве-гаю месапрім», додаток до «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 року (23 квітня 2024), с. 10-23.

Зовнішні посилання

Примітки

Урі-Цві Грінберг згадується ще в 3 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1740255301

Повідомити про помилку на цій сторінці