Урі-Цві Грінберг
| Урі-Цві Грінберг | |
|---|---|
![]() Знаменитий поет і депутат Кнесету від партії «Херут» | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | אורי צבי גרינברג[В] |
| Дата народження | 15 тішрея 5657 (22 вересня 1896) |
| Дата смерті | 5 іяра 5741 (9 травня 1981) |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Львів, Ерец-Ісраель |
| Рід діяльності | поет, політик, журналіст, письменник, публіцист[В] |
| Посада | депутат Кнесету першого скликання від партії «Херут» |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Хаїм Грінберг, адмор з Глинян |
| Діти | Хаїм Грінберг та інші |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] літературна премія імені Бялика[В] премія Іцика Мангера[В] почесний доктор Університету імені Бар-Ілана[В] почесний доктор Тель-Авівського університету[В] почесний доктор Єшива-університету[В] Премія Ньюмена[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Урі-Цві Грінберг, відомий також як Ацаг (15 тішрея 5657 (22 вересня 1896) — 5 іяра 5741 (9 травня 1981)), — знаменитий поет і депутат Кнесету від партії «Херут».
Біографія
Народився в місті Білий Камінь у Галичині у батька, рабі Хаїма Грінберга, адмора з Глинян. Коли йому було півтора року, його родина переїхала до міста Львів.
У 5672 році (1911/1912) опублікував першу збірку своїх віршів на їдиші.
У 5678 році (1917/1918) у Львові стався погром євреїв міста, але він і члени його родини дивом урятувалися. Погром залишив на ньому глибокий слід, що виявилося в його віршах, у яких він казав, що настане день, коли спалюватимуть євреїв.
У 5683 році (1922/1923) здійснив алію до Ерец-Ісраель, дуже зблизився з керівниками МАПАЙ, які очолювали в той час єврейський їшув у Країні, і почав писати в газеті «Давар». Після погромів 5689 року (1928/1929) він різко критикував те, як керівництво єврейського їшуву діяло під час погромів, і навіть пішов із газети «Давар», що належала партії МАПАЙ, і став писати в газеті «Доар га-йом» ревізіоністської партії. У 5687 році (1926/1927) він випустив книжку під назвою «Сефер га-кітруг ве-га-емуна», у якій критикував політику стриманості у відповідь на дії арабів в Ерец-Ісраель, що викликало проти нього сильний гнів у лівих колах, до яких він раніше належав, і вони навіть піддали його бойкоту. Після бойкоту він виїхав із Країни до Польщі і повернувся після початку Другої світової війни.
Ацаг вважається поетом правих рухів в Ерец-Ісраель.
Після створення Держави Ізраїль був обраний до Кнесету першого скликання від партії «Херут», але до Кнесету другого скликання більше не балотувався.
Помер 5 іяра 5741 року (9 травня 1981).
Зв'язки з Ребе
13 тамуза 5729 року (29 червня 1969) Ацаг прийшов на єхідут до Ребе і подарував Ребе свої книжки. Одна з його книжок у нього вже закінчилася, і він згодом спеціально купив примірник і надіслав його Ребе.
У 5729 році (1968/1969) харедимний громадський діяч д-р Гілель Зайдман розповів Ребе, що син Ацага, Хаїм Грінберг, збирається призватися до ЦАХАЛу. Унаслідок цього Ребе написав спеціальний лист Хаїму Грінбергу, у якому докладно розповів про роль армії і благословив його на успіх у службі[1]. Разом із цим листом Ребе надіслав ще один лист самому Ацагу, у якому зробив йому зауваження щодо назви його знаменитої книжки «Сефер га-кітруг ве-га-емуна»: її назва мала б бути «Сефер га-емуна ве-га-кітруг»[2]. Ребе долучив до листа грошову суму за пересилання його книжки.
У наступні роки Ацаг вів широке листування з Ребе про цілісність Землі Ізраїлю та інші події, що відбувалися у Святій Землі.
Рав Ефраїм Вольф і рав Шломо Майданчик підтримували постійний зв'язок з Ацагом і навіть приводили його на низку хабадських заходів. Уривки з його листів до Ребе були опубліковані в книжці «Цадик єсод олам», що вийшла до дев'яностоліття Ребе.
Додаткова література
- «Ве-гаю месапрім», додаток до «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 року (23 квітня 2024), с. 10-23.
Зовнішні посилання
Примітки
Код особи: № 1740255301
