Перейти до вмісту

Рабі Зхарья бен Авкулас

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно переробити. Причина: скопійовано без мінімальної правки, виглядає як листок нових тлумачень Тори, а не як стаття в енциклопедії.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.
Цю статтю необхідно переробити. Причина: скопійовано без мінімальної правки, виглядає як листок нових тлумачень Тори, а не як стаття в енциклопедії.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено.

Рабі Зхар'я бен Авкулас був танаєм, який жив під час зруйнування Другого Храму. Рабі Зхар'я згадується лише кілька разів у літературі мудреців. Деякі з випадків, у яких згадується його ім'я, саме мали доленосне значення для народу Ізраїлю в його епоху і для народу Ізраїлю в усіх поколіннях від Другого Храму й досі, попри те, що він зовсім не згадується, окрім тих окремих випадків.

У Гемарі[1] розповідається про Камцу і Бар-Камцу, через плутанину в імені яких було зруйновано Храм: один із багатіїв Єрусалима влаштував велику трапезу і запросив на трапезу знатних людей Єрусалима, і серед них свого друга Камцу, але слуга переплутав і запросив Бар-Камцу, який був його ворогом, і коли багатій виявив, що Бар-Камцу запрошено на трапезу замість Камци, то вигнав його звідти з ганьбою, і внаслідок цього той вирішив донести цареві, що євреї йому невірні; цар, який не повірив йому, захотів перевірити це, пославши жертву до Єрусалима, і якщо євреї принесуть її, це знак, що вони не бунтують, а якщо ні, знак, що бунтують проти нього, і дорогою Бар-Камца завдав жертві ваду[2], і коли вона прибула до Храму, мудреці хотіли принести жертву, рабі Зхар'я заперечив, що неможливо, щоб потім не подумали, що «тварин із вадами приносять на жертовник»; сказали мудреці: добре, тоді вб'ємо Бар-Камцу; сказав їм рабі Зхар'я: тепер скажуть «той, хто завдає вади святиням, буде страчений», і відпустили Бар-Камцу. У цьому зв'язку в Гемарі згадується вислів рабі Йоханана, що рабі Зхар'я опосередковано, своєю смиренністю (своїм терпінням[3]) став причиною зруйнування Храму, оскільки не погодився вбити Бар-Камцу, і тому було зруйновано Храм. На противагу цьому мідраш каже, що гріх рабі Зхар'ї був у тому, що він не протестував проти образи Бар-Камци через свою смиренність [4].

У хасидуті

Бааль-Шем-Тов сказав[5], що іноді смиренність людини призводить до того, що вона віддаляється від служіння Всевишньому, бо через те, що вона смиренна, вона не вірить, що своєю молитвою і своєю Торою вона зводить шефа в усі світи, і також ангели живляться її Торою і молитвою. І це подібно до того, що сказали мудреці, що смиренність р. Зхар'ї стала причиною зруйнування і т. д. Так людина повинна звернути увагу й сказати, що вона драбина, поставлена на землю, а вершина її сягає неба, і всі її рухи, справи, мовлення і ходіння справляють враження нагорі, нагорі, тоді, звісно, вона остерігатиметься в усіх своїх шляхах і справах, щоб це було в ім'я Небес, чого немає, коли людина думає: хто я такий, щоб міг зашкодити чи виправити нагорі й унизу, щоб усі мої справи закарбовувалися нагорі, і тим самим іде за сваволею свого серця й скаже: усе буде мені добре. Але насправді це не так, бо людина своїми добрими справами прилеплена до Нього, благословенного, насправді, і як написано: і ходи шляхами Його, і завдяки тому, що вона милосердна внизу, пробуджується ця якість милосердного нагорі в усіх світах, і як написано: знай, що над тобою, тобто «від тебе» дізнаєшся, яка якість пробудилася в тобі, що така вона нагорі.

Примітки

  1. ^ Гітін, 56а
  2. ^ Є суперечка, чи було це на губах, чи на повіках, що в римлян не вважається вадою
  3. ^ Раші там само
  4. ^ «Ейха раба» 4
  5. ^ «Кетер Шем Тов» 145

Повідомити про помилку на цій сторінці