Рабі Зхарья бен Авкулас
Цю статтю необхідно переробити. Причина: скопійовано без мінімальної правки, виглядає як листок нових тлумачень Тори, а не як стаття в енциклопедії.
| ||
| Цю статтю необхідно переробити. Причина: скопійовано без мінімальної правки, виглядає як листок нових тлумачень Тори, а не як стаття в енциклопедії. | |
Рабі Зхар'я бен Авкулас був танаєм, який жив під час зруйнування Другого Храму. Рабі Зхар'я згадується лише кілька разів у літературі мудреців. Деякі з випадків, у яких згадується його ім'я, саме мали доленосне значення для народу Ізраїлю в його епоху і для народу Ізраїлю в усіх поколіннях від Другого Храму й досі, попри те, що він зовсім не згадується, окрім тих окремих випадків.
У Гемарі[1] розповідається про Камцу і Бар-Камцу, через плутанину в імені яких було зруйновано Храм: один із багатіїв Єрусалима влаштував велику трапезу і запросив на трапезу знатних людей Єрусалима, і серед них свого друга Камцу, але слуга переплутав і запросив Бар-Камцу, який був його ворогом, і коли багатій виявив, що Бар-Камцу запрошено на трапезу замість Камци, то вигнав його звідти з ганьбою, і внаслідок цього той вирішив донести цареві, що євреї йому невірні; цар, який не повірив йому, захотів перевірити це, пославши жертву до Єрусалима, і якщо євреї принесуть її, це знак, що вони не бунтують, а якщо ні, знак, що бунтують проти нього, і дорогою Бар-Камца завдав жертві ваду[2], і коли вона прибула до Храму, мудреці хотіли принести жертву, рабі Зхар'я заперечив, що неможливо, щоб потім не подумали, що «тварин із вадами приносять на жертовник»; сказали мудреці: добре, тоді вб'ємо Бар-Камцу; сказав їм рабі Зхар'я: тепер скажуть «той, хто завдає вади святиням, буде страчений», і відпустили Бар-Камцу. У цьому зв'язку в Гемарі згадується вислів рабі Йоханана, що рабі Зхар'я опосередковано, своєю смиренністю (своїм терпінням[3]) став причиною зруйнування Храму, оскільки не погодився вбити Бар-Камцу, і тому було зруйновано Храм. На противагу цьому мідраш каже, що гріх рабі Зхар'ї був у тому, що він не протестував проти образи Бар-Камци через свою смиренність [4].
У хасидуті
Бааль-Шем-Тов сказав[5], що іноді смиренність людини призводить до того, що вона віддаляється від служіння Всевишньому, бо через те, що вона смиренна, вона не вірить, що своєю молитвою і своєю Торою вона зводить шефа в усі світи, і також ангели живляться її Торою і молитвою. І це подібно до того, що сказали мудреці, що смиренність р. Зхар'ї стала причиною зруйнування і т. д. Так людина повинна звернути увагу й сказати, що вона драбина, поставлена на землю, а вершина її сягає неба, і всі її рухи, справи, мовлення і ходіння справляють враження нагорі, нагорі, тоді, звісно, вона остерігатиметься в усіх своїх шляхах і справах, щоб це було в ім'я Небес, чого немає, коли людина думає: хто я такий, щоб міг зашкодити чи виправити нагорі й унизу, щоб усі мої справи закарбовувалися нагорі, і тим самим іде за сваволею свого серця й скаже: усе буде мені добре. Але насправді це не так, бо людина своїми добрими справами прилеплена до Нього, благословенного, насправді, і як написано: і ходи шляхами Його, і завдяки тому, що вона милосердна внизу, пробуджується ця якість милосердного нагорі в усіх світах, і як написано: знай, що над тобою, тобто «від тебе» дізнаєшся, яка якість пробудилася в тобі, що така вона нагорі.