Перейти до вмісту

Пиво (напій)

Матеріал з Хабадпедії

Пиво, яке мовою мудреців називається ячмінним шехаром (а іноді просто шехаром), — алкогольний напій, що виготовляється в процесі бродіння (зазвичай ячменю, але його можна отримувати також із пшениці, вівса та інших злаків).

Історія

Загальноприйнята сьогодні думка полягає в тому, що пиво відкрили випадково внаслідок пророслих злаків, які «зіпсувалися», і завдяки сміливим людям, які наважилися скуштувати «зіпсований» напій і відчули після нього приємні відчуття, як-от задоволення й насолоду, і внаслідок цього відтворив процес бродіння.

У давніх джерелах пиво називається «ячмінний шехар»[1], і цей напій має різні згадки в галахі, наприклад можливість робити кідуш на цей напій за законом хамар медіна в місцях, де вино не поширене, з огляду на його значущість.

У пізніші періоди напій отримав свою івритську назву «біра», запозичену, найімовірніше, з німецького слова bier.

Основними складниками пива є вода, солод (виготовлений зазвичай із ячменю), хміль[2] і дріжджі.

У Галахі

Коли варять овочі з водою з наміром їх їсти, навіть якщо п'ють тільки відвар, потрібно промовити благословення «Боре прі га-адама». Але якщо людина від початку мала намір настояти воду з плодами чи овочами, щоб пити лише воду, тоді (як і закон щодо інших соків плодів) на воду промовляють «Шегаколь» — і тому й на пиво промовляють лише «Шегаколь»[3].

Хоча в пиві немає самого хамецу, оскільки все його виготовлення відбувається за допомогою хамецу, — воно вважається повноцінним хамецом, і на нього поширюється заборона «бал єраее у-бал їмаце» на Песах, а якщо над ним минув Песах — заборонено мати з нього будь-яку користь[4]

Загалом галахічна настанова така, що пиво, вироблене за кордоном без смакових добавок, не потребує сертифіката кашруту. Для продукції Країни потрібен сертифікат кашруту. А дехто встрожує, кажучи, що в Країні потрібен сертифікат кашруту і для пива з-за кордону, через заборону «хадаш», попри те що пиво з-за кордону[5].

Хоча за основним законом дозволено пити пиво, приготоване неєвреєм, оскільки більша частина напою складається з води, бааль нефеш буде суворим до себе й не питиме напою, який зварив чи підігрів неєврей, як видно на власні очі, що розпивання подібних напоїв призводить до великої близькості[6].

Подібно до заборони пити вино перед молитвою, заборонено пити й пиво[7].

У наших Ребе

У хасидів розповідають, що під час великого весілля в Жлобині на весілля прибув р. Біньямін Клецкер, який був смертельно хворий і якого привезли на весілля на його прохання, коли він не міг навіть сам підвестися з ліжка. Під час весільних веселощів його посадили на лаву, і Алтер Ребе подавав йому склянки пива, щоб він казав над ними «лехаїм» одну за одною, а після кількох склянок звелів йому: «Іди танцюй із хасидами», — і той справді дивовижним чином підвівся з місця й повернувся додому здоровим[8].

Також розповідають про «Фетер Йосле», дядька Ребе Цемах Цедека, що він одного разу після мікви запросив одного з хасидів до себе додому випити з ним пива, але поки той прийшов, він уже поринув у роздуми про хасидут, а коли закінчив і побачив ту людину, не зрозумів, що той робить у нього вдома[9].

Ребе Цемах Цедек сам мав звичай робити Авдалу на виході «Ахарон шель Песах» саме на пиві[10].

Під час відвідин Ребе єшиви «Ахей Тмімім» у Парижі, якою керував рав Залман Шнеєрсон, один із присутніх умовляв його скуштувати щось, і після довгих умовлянь Ребе зрештою погодився, промовив благословення «Шегаколь» і відпив трохи пива[11].

У вказівці солдатові армії Сполучених Штатів Ребе звелів робити Авдалу на пиві або на чаї[12].

Див. також

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Трактат «Бава батра», 96а.
  2. ^ Див. про додавання хмелю до шехару Бава меція, 43а.
  3. ^ «Седер біркат га-неенін», розділ 7. «Орах хаїм», т. 1, розділ 202, пункт 12.
  4. ^ Респонси «Торат шалом», «Орах хаїм», розділ 12.
  5. ^ Згідно із сіхою «Ахарон шель Песах» 5740. «Пардес Хабад», випуск 13, с. 213. «Гейхал га-Бааль-Шем-Тов», випуск тамуз 5764 (червень–липень 2004), с. 10. Із сайту «СМС ла-рав» при «Махон галаха — Хабад».
  6. ^ «Шмірат га-кашрут», с. 87.
  7. ^ «Шаарей тшува» і «Біркей Йосеф» на «Орах хаїм», розділ 89.
  8. ^ «Га-Кцарім», «Весілля в Жлобині», с. 32.
  9. ^ «Пірурім мі-шулхано шель р. Йоель», с. 68.
  10. ^ Див. тижневик «Бейт Мошіах», випуск 644, с. 85, де Ребе висловився, що, вочевидь, це було не пиво, продане разом із хамецом, а його купували в неєврея на виході свята.
  11. ^ «Йемей мелех», т. 3, с. 970.
  12. ^ «Сефер га-єхідут», с. 207. І див. респонси «Ігрот Моше», «Орах хаїм», т. 2, розділ 75. «Кіцур галахот мі-Шулхан арух Алтер Ребе», доповнення (2) до розділу 272.

Повідомити про помилку на цій сторінці