Нета реваї
Нета реваї — це заповідь їсти плоди дерева четвертого року після його посадки у святості. Після того як плоди, що виросли протягом перших трьох років, були заборонені до користування — заборона орли, — ці плоди, що виросли на четвертий рік, святі, і їх зобов'язані їсти в Єрусалимі, подібно до другої десятини.
Зі змістів заповіді
Одне з пояснень цього положення полягає в тому, що заповідь покликана спонукати людину вихваляти Ім'я Всевишнього від початку плодоношення дерева, щоб Він благословив його плоди і вони були благословенні. Адже Б-г бажає блага Своїм творінням, і тому людині заповідано підносити свої плоди й приносити їх до Єрусалима. Це також пам'ять про святе місце, місце, де перебуває благословення Всевишнього. І завдяки цьому в цьому є також користь на майбутнє, оскільки заповідь пов'язує людину зі святим місцем і приводить її туди, і тим самим вона виховує своїх синів вивчати Тору в цьому місці.
Рамбан пояснює, що нета реваї подібна до заповіді бікурім: людина пропонує й віддає Святому, благословенний Він, із вдячністю початок і найкраще з плодів, як жертву, а пробудження до вихваляння Імені Всевишнього під час принесення найкращих плодів дерева є виявом благословення Всевишнього — пам'ятати, що плоди не є результатом її особистої сили, а походять із Б-жественної волі, яка спрямовує Своє благословення на людину. І оскільки плід протягом трьох років не придатний для принесення в жертву, бо він малий, а також не дає у своєму плоді доброго смаку чи запаху, а також оскільки більшість дерев узагалі не приносять плодів до четвертого року після посадки, — тому почекаємо з усіма. І ця заповідь подібна до заповіді бікурім.
Із законів заповіді
Святість нета реваї
Кожен плід, який з'являється на дереві на четвертий рік після його посадки, вважається святим. Сенс його святості в тому, що плоди можуть їсти їхні власники, але лише коли їх їдять в Єрусалимі, як сказано у вірші: «А на четвертий рік будуть усі плоди його святинею для вихваляння Всевишнього» (Ваїкра 19, 23-24). «Вихваляння» означає їжу в Єрусалимі, і вони називаються нета реваї, як наводиться в «Сіфрей» (Насо 6), що Тора говорить про те, що плоди — «власникам», тобто вони належать власникові дерева, але їх слід їсти у святому місці.
- Плоди четвертого року вважаються подібними до другої десятини — їх викуповують за гроші й підносять ці гроші до Єрусалима, де їх слід їсти. Якщо викуповує їх для себе, слід додати п'яту частину до їхньої вартості, точно як при другій десятині.
- Плоди можуть змінюватися порівняно зі своїм вихідним виглядом: наприклад, якщо йдеться про виноградник четвертого року, можна викупити виноград або вино.
- На них не поширюються закон про забутий сніп і пеа, від них не відокремлюють трумот і маасрот, і слід піднести всі плоди до Єрусалима або викупити їх за гроші й принести гроші туди.
Закони, пов'язані з викупом нета реваї
- Викуп нета реваї — частина законів другої десятини, як і керем реваї. Плоди викуповують за гроші, які підносять до Єрусалима, як постановлено в Мішні та в Талмуді. Викуп потрібно здійснювати, коли настав час, призначений для викупу, тобто після часу десятини.
Заповідь у наш час
Сьогодні, після зруйнування Храму, неможливо виконати заповідь повністю. Водночас є ті, хто постановляє, що плоди керем реваї можна викуповувати й сьогодні, але прийнято кидати викупні гроші в місце, де ними не користуються, наприклад у Мертве море, щоб ними не скористалася інша людина[1].
У хасидуті
Плоди четвертого року відповідають світу Ацилут, — йуду Імені Гаває (адже чотири світи — Ацилут, Брія, Єціра, Асія — відповідають чотирьом літерам Імені Гаває), оскільки плоди перших трьох років відповідають світам Брія, Єціра, Асія, від яких може бути живлення зовнішніх сил для трьох нечистих кліпот, але четвертий рік відповідає світу Ацилут, у якому є святість, і вони — «святиня для вихваляння Всевишнього».
У плодах п'ятого року немає святості, і попри це в хасидуті роз'яснюється, що вони мають перевагу над плодами четвертого року, оскільки плоди п'ятого року відповідають вістрю літери йуд — аспекту Кетер.
Про плоди п'ятого року сказано: «щоб примножити вам урожай його». Хасидут пояснює різницю між плодами п'ятого року і плодами четвертого року тим, що саме плоди п'ятого року, які не святі, мають особливу перевагу. Їх їдять у будь-якому місці й навіть у стані нечистоти, але з погляду їхньої переваги вона — у створенні «оселі в нижніх світах». Що відчувають і в матеріальних речах, у яких немає святості, їхній зв'язок із духовністю, що вони походять від Всевишнього[2].
Див. також
Примітки
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 247.
- ^ «Лікутей сіхот», том 7, с. 134.