Моше-Єхіель Епштейн
| Моше-Єхіель Епштейн | |
|---|---|
Рабі Моше-Єхіель га-Леві Епштейн | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Ребе з Ожарова |
| Місце поховання | кладовище Бней-Брака |
| Місце проживання | Ожарів, Нью-Йорк, Тель-Авів |
| Рід діяльності | адмор, рабин |
| Посада | Адмор з Ожарова-Хенцин, рабин Ожарова, член «Моецет гдолей га-Тора», президент «Агудат Ісраель» у Країні |
| Учителі | його батько, Адмор рабі Аврагам-Шломо га-Леві з Ожарова, його дід, Адмор рав Ар'є-Лейб (Лейбуш) |
| Сім'я | |
| Батько | Адмор рабі Аврагам-Шломо га-Леві з Ожарова |
| Дружина | Хана, дочка рава Іммануеля Вальтфріда, Кіля, дочка рава Менахема-Мендла Тененбойма, Шіндл-Йохевед, дочка рава Моше-Давида Ландау |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю в галузі торанічної літератури (5728) | |
Рав Моше-Єхіель га-Леві Епштейн (6 тевета 5650, 1889 – 5731, 26 січня 1971) був Адмором з Ожарова Хенцин, членом «Моецет гдолей га-Тора» і лауреатом Премії Ізраїлю в галузі торанічної літератури в 5728 році (1968).
Біографія
Народився 6 тевета 5650 (29 грудня 1889) в Адмора рабі Аврагама-Шломо га-Леві з Ожарова, автора книги «Шеєріт браха».
Починаючи з трирічного віку його батько зазвичай заводив його до кімнати, повної святих книг, і зачиняв за ним двері, і так він звик учитися без перерви. У дитинстві вчився у свого батька і в свого діда — Адмора рава Ар'є-Лейба (Лейбуша). Батько брав його також до адморів інших хасидських течій.
У віці 17 років рав Моше-Єхіель одружився з ребецн Ханою, дочкою рава Іммануеля Вальтфріда, Адмора з Бапініц Ріоспша. 15 іяра 5679 (15 травня 1919) ребецн померла у віці всього 29 років від черевного тифу, яким заразилася, коли доглядала хворих. Після її смерті він одружився з ребецн Кілею, дочкою рава Менахема-Мендла Тененбойма, а пізніше — з ребецн Шиндл-Йохевед, дочкою рава Моше-Давида Ландау.
До 20 років р. Моше вивчав Талмуд і коментаторів. Іноді вчився 20 годин поспіль. З цього віку почав вивчати також Каббалу.
У віці 22 років був призначений рабином в Ожарові. Щоб отримати дозвіл влади, вивчив державну мову разом із равом Єхезкелем Гальтшиком, сином Адмора з Островця.
У 5686 році (1925/1926) дід наполіг, щоб він емігрував до Америки, кажучи, що йому відкрилося, що один із його онуків має переїхати туди. Рав Моше-Єхіель вчинив за його словами і переїхав до Нью-Йорка, попри своє побоювання за виховання дітей в Америці. Через кілька місяців після їхнього прибуття до Нью-Йорка в подружжя народилася їхня четверта дитина, після того як троє попередніх, син і дві дочки, померли.
17 тамуза 5713 (30 червня 1953) переселився до Країни. Його хасиди в Бней-Браку хотіли зняти для нього там квартиру, щоб він був близько до них, але р. Моше волів жити на півдні Тель-Авіва. У Країні він був президентом «Агудат Ісраель». Він організовував зібрання і виступав із лекціями, щоб спонукати людей голосувати за партію.
Р. Моше-Єхіель був одним із лідерів тих, хто виступав проти масового осквернення Шабату. Він заохочував людей виходити, демонструвати і боротися за занедбаний Шабат. Зазвичай казав, що той, хто оскверняє Шабат, подібний до того, хто скасовує всю Тору, адже мудреці сказали, що «Шабат рівноцінний усім заповідям».
Помер у ніч на Рош ходеш шват 5731 (січень–лютий 1971).
Зв'язки з Хабадом
5727 року (1966/1967) підписав лист-заклик на підтримку мівцо «Тфілін», розпочатого Ребе, на знак подяки Всевишньому за явні чудеса в Шестиденній війні[1].
Після кожної книги, яку він видавав, він посилав посланця до Ребе, щоб передати йому свою книгу. Ребе виявляв великий інтерес до його книг[2]. У листі від 8 тевета 5719 (19 грудня 1958) Ребе пише Адмору з Ожарова: «Користуючись цією нагодою, підтверджую отримання його книги Еш дат, частина 6, і хай буде воля Його, щоб ще довгі роки він примножував сили Тори, і хай буде воля Його, щоб він додав у цьому в центральній точці про велику необхідність для кожного із синів Ізраїлю вивчати внутрішню сторону Тори, яка в нашому поколінні розкрилася в ученні хасидуту, і наголос у цьому — на вивченні шляхом осягнення і розуміння, і подібно до закону про вивчення Усної Тори, яке вважається вивченням, лише якщо розуміють і осягають, див. Маген Аврагам, Шулхан арух, Орах хаїм, сим. 50, наведено в Лікутей Тора нашого Ребе Алтер Ребе на Ваїкра, маамар, що починається словами Ло ташбіт (5б), і вже відомі слова, що висікають полум'я вогню, Магарху в його передмові до Шаар га-гакдамот, і ці питання докладно роз'яснено в Адмора Магарашаба в його Кунтрес Ец га-хаїм, і, звичайно, для такого, як він, це питання зовсім не потребує докладності». [3]. Адмор з Ожарова також листувався з Ребе з питань громадської діяльності, і листування на цю тему зберігається в його онука [4].
У своїх книгах рабі Моше-Єхіель багато цитує книгу «Танія»[5]. А також з інших книг хасидизму Хабад[6]
Його очікування Геули
Свідчив про себе, що від того дня, як став усвідомлювати себе, ні на мить не відволікався думкою від Мошіаха, нашого праведника.
За своїм останнім столом, який він провів 18 тевета, за одинадцять днів до свого відходу з життя, з нагоди гілули свого діда, Адмора з Хенцин, говорив про Кец і воскресіння мертвих, на тому самому зібранні також висловив багатозначний вислів, що праведник, приходячи у Світ істини, виголошує там нові тлумачення Тори, у яких розкриває свою рису, над якою працював усі дні свого життя.
Одного разу його запитали: написано в Єрусалимському Талмуді, що Сатан, почувши звук шофара, лякається, чи не звук це великого шофара, шофара Мошіаха, коли буде усунуто із землі дух нечистоти, і тому він приходить у сум'яття і не обвинувачує народ Ізраїлю. Тут виникає запитання: адже Сатан чув звук шофара і торік і зрештою переконався, що це не був шофар Мошіаха, а якщо так, чому він лякається заново?
Адмор відповів: «Сурмління в шофар пробуджує внутрішню точку, яка є в кожному єврею, і тому Сатана охоплює жах — хто знає, може, цього разу євреї здійснять справжню тшуву, і Мошіах справді прийде на ділі»[7].
Його праці
- Серія книг «Еш дат» — 11 томів, серію присвячено переважно питанням любові до Всевишнього, любові до Тори і любові до євреїв. Книгу впорядковано за тижневими главами Тори, і вона ґрунтується також на вченні Каббали.
- Серія книг «Беер Моше» — п'ять томів на книги П'ятикнижжя і один том на Пророків.
Додаткова література
- «Бе-лабат еш», автор Агарон Сурський (2 частини), розділи життя і вчення його святості ... рабі Моше-Єхіеля га-Леві Епштейна і ланцюга його предків ... адморів дому Ожарів-Хенцин (можна ознайомитися в «Оцар га-хохма»).
Твори в каталозі HebrewBooks
Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 4. Каталог HebrewBooks.
- «Еш дат» («Вогняний закон»), частина 1 אש דת - חלק א
- «Еш дат» («Вогняний закон»), частина 2 אש דת - חלק ב
- «Еш дат» («Вогняний закон»), частина 4 אש דת - חלק ד
- «Еш дат» («Вогняний закон»), частина 8 אש דת - חלק ח
Примітки
- ^ «Нсіей Хабад у-вней дорам», с. 129
- ^ Із відеокасети, (23:10 секунд), «Хабад Інфо»
- ^ «Ігрот кодеш», т. 18, с. 132.
- ^ Див.: «Бе-лабат еш», ч. 2, с. 204, і в примітці 37 там
- ^ Див. наприклад [далі лише приклади з численних томів книги «Еш дат»:] у його книзі «Еш дат», ч. 7: с. 117, с. 385, с. 562. У ч. 10: с. 217, с. 303. Ч. 11: с. 55. Там само, с. 112. С. 128. С. 578.
- ^ Наприклад: «Лікутей Тора» Алтер Ребе («Еш дат», ч. 11, с. 310.) «Боне Єрушалаїм» («Еш дат», ч. 8, с. 452. Ч. 11, с. 357). «Сідур ім ДАХ» («Еш дат», ч. 10, с. 35. Ч. 11, с. 649).
- ^ Із «Сіхат га-шавуа»
Код особи: № 6160171801