Перейти до вмісту

«Ваад га-гацала»

Матеріал з Хабадпедії

Комітет порятунку був комітетом, що діяв у Москві у 5680-ті роки, коли після революції кожен громадянин був зобов'язаний працювати на якійсь роботі. Безробіття вважалося тоді кримінальним злочином, за який могли ув'язнити. А на звичайній роботі була проблема осквернення Шабату. Комітет порятунку дбав про рішення з працевлаштування для тих, хто дотримувався Шабату.

Примусова праця

Комітет порятунку був комітетом, що діяв у Москві за часів комуністичної Росії, коли після революції було прийнято закон, що кожен громадянин має працювати на якійсь роботі. Безробіття вважалося тоді кримінальним злочином, за який могли ув'язнити.

Їжу отримували за допомогою продовольчих талонів, які отримували лише робітники.

Проблема, звісно, була по Шабатах: той, хто не з'являвся на роботу в Шабат, не міг знайти собі роботу й залишався голодним.

Три члени комітету

Комітет

Група хасидів — рав Моше-Дов-Бер Ганзбург, рав Рафаель-Нахман Каган і рав Моше Гурарі — заснували Комітет порятунку і вирішили скористатися законом, який незадовго до цього прийняла нова влада, за яким кожен громадянин міг відкрити крихітну майстерню, і таким чином створити для анаш робочі місця без осквернення Шабату.

На першому етапі комітет думав про можливість роботи, яка дозволила б дотримуватися Шабату завдяки роботі «підрядом», тобто щоб кожен із працівників працював у домашньому виробництві — виготовленні ґудзиків, шкарпеток, зошитів тощо; комітет подбав про фінансування машин.

За кілька років радянський уряд вирішив скасувати цей закон і конфіскувати всі домашні підприємства у власність уряду,

Комітет знову приготувався до дії. Рав Моше-Дов-Бер Ганзбург вивчився мистецтва фотографії й навчив цього ремесла ще десятки з анаш, після чого звернувся до мерії Москви з проханням про дозвіл на створення компанії для фотографування на вулицях Москви. Ця компанія, ішлося в проханні, надаватиме чудовий сервіс туристам, які приїжджають до Москви й бажають сфотографуватися на тлі особливих місць у місті.

Компанію було створено розумно, і до неї входили також кілька неєврейських фотографів, щоб коли настане день Шабат — вулиці Москви не спорожніли від фотографів. Натомість євреї зобов'язалися заміняти неєврейських фотографів по неділях[1].

Додаткова література

  • Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 183, с. 39–40. Спогади р. Іцхака Ганзбурга
  • «Хаяль бе-шерут га-Ребе», сторінки 22–26

Примітки

  1. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 183, с. 39–40, спогади р. Іцхака Ганзбурга. «Хаяль бе-шерут га-Ребе», сторінки 22-26

Повідомити про помилку на цій сторінці