Перейти до вмісту

Карткова гра

Матеріал з Хабадпедії

Гра в карти — загальна назва десятків різних видів гри, у які зазвичай грають як у групову гру задля дозвілля і розваги, за заздалегідь установленими правилами гри.

У багатьох випадках карткова гра може бути пов'язана з різними заборонами Тори, наприклад грошові ставки у грі «покер», та інші ігри, захоплений якими грішить провиною нехтування вивченням Тори. Згідно з частиною законовчителів, той, хто постійно грає на ставки в карткові ігри, входить до категорії «тих, хто грає в кості», непридатних для свідчення[1].

Серед самих карткових ігор є особливе застереження щодо карт «куратін» (карти з числами фігурами червоного і чорного кольорів, і на них намальовані різні зображення листків конюшини, ромбів, діамантів і сердець, і фігури «принца» «королеви» «короля» і «джокера»).

Великі Ізраїлю з усіх кіл і громад[2] суворо застерігали не грати в ці карти, і писали про це, що гра в ці карти — тяжкий гріх.

В останні десятиліття було випущено сотні видів розвивальних гральних карт для дітей у чистоті святості, наприклад квартети на тему Шабату, свят, благословень і охорони язика, а також на хабадські теми про провідників Хабаду і шляхи хасидуту, у виданні «Цівос Гашем».

Гра в картін

Щодо віршів у застереженнях, якими застерігали синів Ізраїлю перед їхнім вступом до Землі Ізраїлю: «І прокляття . . йти за чужими богами, яких ви не знали», коментатори уточнили і навели приклад заборони ідолопоклонства, про яке людина не знає, як-от карти картін, походження яких у зображеннях ідолопоклонства, бо цим зображенням мали звичай поклонятися в якомусь монастирі на відлюдній горі[3], і ті ідолопоклонники хотіли, щоб це ідолопоклонство поширилося, і намалювали їх на гральних картах, щоб усі торкалися цих зображень, займалися ними і полюбили їх. І хоча більшість тих, хто грає в ці карти, не знають походження цих зображень ідолопоклонства, усе ж вірш застерігає йти і за 'чужими богами яких ви не знали"[4].

І ось слова Шут «Рав поалім», який процитував із різних книг про гру в карти:

Я чув від свого онука, що, проходячи з Цура до Цидона, він побачив одне село на вершині гори, на якій збудовано близько тридцяти будинків, і йому сказали, що жителі цього села поклоняються зображенням . . картін тощо . . у картін є кліпот, пов'язані із сітра ахра, і кожне число вказує на певну кліпу . . бо в цих картін за їхньою формою, і за їхнім числом, і кольорами є види з різних видів, що вказують на багато видів ідолопоклонства, і той, хто оберігає свою душу, нехай тримається від цього подалі . . бо це праотець праотців нечистоти . . тому ця забава, у яку грають . . нехай не торкнеться її рука, щоб грати в неї навіть задарма, без грошей

— «Бен Іш Хай», Шут «Рав поалім» частина 30 пункт 15

У книзі «Ор Ісраель»[5] він назвав подібним чином: «забава і легковажність чотирьох основних категорій шкоди, які є праотцями праотців нечистоти», і він докладно вказує, що в кожній із чотирьох груп карт є дев'ять чисел[6], і число це саме таке, як наводиться в «Ялкут хадаш», стаття «Чаклунство», що за їхніх днів робили лікування потерпілому від демона дев'ятьма деревами, бо демони з'єднуються разом по дев'ять.

Рабі Леві-Іцхак із Бердичева пише в книзі «Кдушат Леві»[7], що в кожній карті є велика нечистота, настільки велика, що не годиться навіть згадувати її[8], і завершує свої слова там: «Знайте, браття мої і друзі мої, скільки перешкод є в цій забаві. Перше, що напевно в цей час забувається ним трепет перед Всевишнім. Друге, що, напевно, на мій погляд, це грабунок[9]. Третє, що оскверняють себе кліпот, які не годиться вводити в уста».

У книзі «Кетем паз» додав і написав, що ідолопоклонники, які створили ці карти, були великими знавцями сил нечистоти, і зображення, які вони створили, були зроблені так, щоб впливати на тих, хто ними користується, і хоча той, хто дивиться лише розсудливо, зовсім не знає і не розуміє цього, той, хто знає, як діють сили нечистоти, бачить, як навіть саме споглядання цих зображень і тим більше гра в них — діє і впливає на людину, і в цьому причина сильного потягу, який є саме до цих карт, оскільки вони впливають і діють на людину, і тому треба особливо остерігатися гри в карти, саме через їхню дію і вплив, що змушує тягнутися за ними[потрібне джерело].

Хафец Хаїм написав у своїй книзі «Біур галаха»[10] про те, що у святих книгах мудреці Ізраїлю «здійняли галас про це»[11], і тому постановив, що «той, хто оберігає свою душу, нехай тримається від цього подалі».

У книзі «Єсод ве-шореш га-авода»[12] написав: «І всяка людина, що боїться і тремтить перед словом Всевишнього, нехай віддаляє своїх синів від юності їхньої, щоб вони зовсім не знали вигляду цих кліпот, картін (карткова гра)». А в «Бней Іссахар»[13] написав, що карти «картн» за гематрією дорівнюють «сатан», і що слід вдуматися у велич заборони і шкоди, завданої душі цією кліпою, винайденою за днів панування греків.

Через суворість заборони гри в карти у Східній Європі була поширена гра «квітлех»[14], що включала 24 карти з 12 парами однакових чисел, причому в колодах гри були лише карти з числами, з метою уникнути будь-яких карт, що містили б зображення, які натякають на ідолопоклонство і тому подібне.

Хасидський підхід

Хоча всі великі Ізраїлю згодні в тому, що слід триматися подалі від цієї гри, у хасидських колах ставилися до гри в карти з особливою суворістю.

У книзі «Шівхей га-Бешт» розповідається, що одного разу до нього прийшли євреї із сувоєм Тори, у якому щоразу, коли в ньому читали, знаходилися помилки, хоча його виправляли багато разів, і щойно він глянув на сувій, звелів віддати його в генізу, бо цей сувій було написано на гроші, які господар заїзду отримав за те, що здав кімнату для гри в карти, тому для цього сувою Тори не знайдеться виправлення повіки[15].

У спогадах р. Міхаеля Ліпскера він описує період заснування талмуд-тори Хабаду в Марокко, що, коли він проходив вулицею і бачив учнів, які грають у ці карти на сходах будинків і в дворах, він підходив до них, брав із їхніх рук карти і рвав їх, і це попри те, що йшлося про час після занять, і про дітей, які зовсім не належали до громади хасидів Хабаду, а були з людей місцевої громади, і більше того, багато з них зовсім не навчалися в талмуд-торі, а в місцевій школі «Альянс»[16].

Гра в карти була відмітною ознакою для опису людини, що опустилася на найнижчий щабель[17].

Примітки

  1. ^ Або через їхню зневагу до чужих грошей, оскільки учасники гри не передають грошей повністю, бо вся причина, з якої вони погоджуються грати і робити ставки, — у розрахунку на те, що виграють, або через культуру карткових ігор, пов'язану з обманом і брехнею, або через сам той факт, що той, хто займається цими іграми, належить до категорії «тих, хто прогулює світ», оскільки не займається справою, що приносить користь устрою світу, і витрачає свій час на суєту і забаву.
  2. ^ Так, наприклад, «Бен Іш Хай» і рабі Хаїм Паладжі, Хафец Хаїм, рабі Леві-Іцхак із Бердичева й автор «Бней Іссахар», і ще багато інших, як докладно вказано нижче.
  3. ^ Так, наприклад, згідно з твердженням, форма листка конюшини, який малюють на картах із 3 листочками, а не з 4, як він є в природі, натякає на віру в трійцю, що є повним запереченням єдності Всевишнього (символ запровадив проповідник християнства в Ірландії).
  4. ^ «Тора мі-Ціон» частина 3 сторінка 255.
  5. ^ Аркуш 176 стовпець 4, рабі Ісраеля, сина р. Агарона Яффе, голови рабинського суду Шклова.
  6. ^ Є також чотири фігури, але чисел лише дев'ять: 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10. А в книзі «Га-закен га-пашут» (сторінка 750) написав, що в цих картах немає цифри 1, бо вони не вірять в Єдиного світу.
  7. ^ «Друшім ле-Ханука» аркуш 70.
  8. ^ «Лехем га-паним» (автора «Місгерет га-шулхан») розділ 139. «Шевах га-моадім» закони Хануки сторінка 110 (135).
  9. ^ Коли грають на ставку на гроші.
  10. ^ Закони Хануки розділ 670 пункт 2.
  11. ^ Нижче наводиться добірка джерел, зібраних у кунтресі «Атерет Яаков», надрукованому в Єрусалимі анонімно: у книзі «Амудей гораа» на «Море бе-ецба» (розділ 9 пункт 40) навів те, що написано в книзі «Орхот йошер» (глава 19) із постанови міста Салоніки: «Постановили рабини херемами і відлученнями, щоб жоден чоловік чи жінка не могли грати в карти в жоден час узагалі». І в книзі «Таарат га-маїм» у «Шіюрей таара» (розділ цаді пункт 2). Див. там. Гаон Магарах Паладжі в книзі «Нефеш коль хай» (розділ мем пункт 60). «Меїль цдака» частина 2 (пункт 18). «Решит хохма» («Шаар га-кдуша» глава 13). «Тшувот ве-ганагот» частина 1 (розділ 557). «Шаар Реувен» (розділ 12 пункт 14). Магаршал у «Ям шель Шломо» (глава 4 Гітін розділ 37). Гаон Яавец у своєму сидурі (брама шоста вікно сьоме): «Заклинаю вас щодо законів народів, не вчіться грі в карти . . лише віддаліться на постріл із лука, навіть задарма бережіть свої душі від цієї гри, багатьох вона погубила як тих, хто порушує закон...». І в книзі «Таль шамаїм» (сторінка 15): «Серед звичаїв ідолопоклонників різні ігри, і вони збори насмішників, і картен [карти] навіть задарма, вогонь це, що пожирає до погибелі». І наведені в книзі «У-вехукотейгем ло телеху» (сторінка 86). І в книзі «Хукат олам» (розділ 242). Див. там. Яавец у «Мор у-кціа» (початок розділу 670). «Мінгаг Ісраель Тора» «Йоре деа» (сторінка 105) навів те, що написав рабі Іссахар-Бер Блох у книзі «Бінат Іссахар» («Бе-дерех біна»), і ось його слова: «Ті, хто займається грою в картн і каже, що їхній намір вигострити свій розум, горе їм і їхнім душам, як може спасти на думку людині вигострювати чистий мозок, у якому перебуває святість, оселя душі, матеріальними речами нечистоти, над якими перебуває кліпа, і вже сказали картн у гематрії сатан, і є в них чотири види виразок і доходять до 11 відповідно до 11 днів між нідою і нідою, слід примножувати осуд тих людей, які привчають себе до гри». Хіда «Лев Давид» глава 28. «Нефеш коль хай» (рабі Хаїма Паладжі) розділ мем. А також у книзі «Анах яфе» (його сина, рабі Рахаміма-Нісіма-Іцхака Паладжі) «Кдошім», 75: «що в них є зображення ідолопоклонства, які існували з давніх днів».
  12. ^ Рабі Олександр-Зіскінд із Гродна, брама 12 глава 1.
  13. ^ «Маамарей ходеш кислев», маамар 2 розділ 12.
  14. ^ Яку іноді називали також «квітлук» або «квітлі».
  15. ^ Інші розповіді про велич суворості в грі в ці карти надруковано в книзі «Емуней ам сгула» частина 3 сторінка 111 і далі.
  16. ^ «Тікатев зот ле-дор ахарон» сторінка 61.
  17. ^ Див., наприклад, у «Сефер га-зіхронот» глава 80, «Господар дому зовсім не був порядною людиною. Він був відомий як картяр...».

Повідомити про помилку на цій сторінці