Дружина когена, що усамітнилася з неєвреєм
Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять.
| ||
| Цю статтю необхідно переписати. Можливо, стаття містить помилки, або її формулювання і стиль викладу не підходять. | |
Питання про закон дружини когена, що усамітнилася з неєвреєм, обговорюється в багатьох законовчителів, і особливо в книгах Алтер Ребе та Ребе Цемах Цедека.
Випадок
Перед Цемах Цедеком було поставлено питання про дружину когена, яку чоловік послав поговорити з правителем міста щодо допомоги, якої він потребував у певній справі; після того як вона пішла до нього додому зі своєю сестрою, вона повернулася до чоловіка і заявила, що була зґвалтована цим неєвреєм і, отже, заборонена йому за законом про дружину когена, що зазнала насильства.
Обговорення
Корінь питання залежить від трьох фактів: 1. Саме усамітнення — можливо, воно саме по собі забороняє. 2. Її заява «я нечиста». 3. Той факт, що усамітнення було з неєвреєм.
Закон про дружину когена, що усамітнилася з чоловіком
Щодо першого питання обговорення ведеться довкола слів одного з великих рішонім — Реема, який пише[1], що дружина когена, яка усамітнилася з ідолопоклонником на час, достатній для статевого акту, заборонена своєму чоловікові, і навіть дружина ізраїльтянина. Проти його слів стоять слова автора «Сефер га-трума», який пише, що в такому випадку не слід забороняти навіть дружину когена; і Ран у трактаті Ктубот там написав, що заборона дружини когена, яка усамітнилася з неєвреєм, — лише коли вона усамітнилася з примусу, тобто була силою взята до в'язниці, а не при добровільному усамітненні; і така думка Тосафот[2], і так написав Рашба[3], і їхні слова наведено в «Бейт Йосеф»[4], і так само написав Магарік[5].
Закон про ту, що каже «я нечиста»
Однак усе це — при звичайному усамітненні і коли вона каже «я чиста»: у цьому випадку Тосафот полегшують, кажучи, що при звичайному усамітненні її закон не такий, як у полонянки, якій не вірять, коли вона каже «я чиста», адже там інша справа, оскільки вона віддана в їхні руки, чого немає тут; але коли вона каже «я нечиста», що її зґвалтував ідолопоклонник, можна сказати, що в такому випадку вона безумовно заборонена, бо в такому випадку немає аргументу «не залишив ти жодної доньки праотцеві Аврагамові, щоб дружина когена залишилася зі своїм чоловіком» тощо.
Суворість заяви «я нечиста» при усамітненні з неєвреєм
І хоча наприкінці трактату Недарім Гемара дозволила, оскільки, можливо, «вона поклала око на іншого» (хоче звільнитися від чоловіка), але тут, де усамітнення було з неєвреєм, у її заяви є доказ за законом більшості: більшість ідолопоклонників розпусні в заборонених зв'язках[6], і як ми знаходимо в трактаті Ктубот[7], що покладаються на її слова для полегшення, коли її бачили, як вона розмовляла з кимось, або коли вона була вагітна, на підставі більшості чи хазаки[8]; а якщо так, то як покладаються на її слова в поєднанні з хазакою навіть для полегшення в заборонах родоводу, у яких дуже суворі, так можна сказати, що покладаються на її слова для суворості, коли є більшість, яка їй допомагає. І так випливає з респонсу Рашби, кінець розділу 1251, — бути суворими в подібному випадку, див. там.
Аргумент «раглаїм ла-давар» — суперечка Алтер Ребе і «Бейт Шмуеля»
Крім того, тут є аргумент «раглаїм ла-давар», згаданий у книзі «Бейт Шмуель»[9], коли вона каже «я нечиста», і навіть при усамітненні з євреєм, і в його формулюванні: «І видається, що якщо відомо, що вона усамітнилася з кимось і сказала „я нечиста“, їй вірять, оскільки це раглаїм ла-давар тощо», кінець цитати.
Однак у респонсі Алтер Ребе написано не відповідно до думки «Бейт Шмуеля», але хай там як, міркування Алтер Ребе лише в тому, що аргумент «раглаїм ла-давар» застосовують лише тоді, коли сама ситуація доводить, що справді було скоєно заборонену дію, як наприкінці трактату Недарім, де джерело цього міркування; а тут вона пішла за дорученням чоловіка і до того ж узяла із собою сестру як охорону — хоча за законом це не охорона, — можливо, вона не вважається такою, що порушила закон, оскільки думала, що немає заборони так усамітнюватися в місті[10].
І хай там як, тут, у такому випадку, коли усамітнення було з неєвреєм і до того ж вона каже «я нечиста», можна сказати, що в такій справі й Алтер Ребе погодиться, що вона заборонена, адже ми не знаходимо, щоб відкидали слова Реема, а якщо так, то, на перший погляд, слід бути суворими.
Галахічна постанова
Немає свідків, що вона усамітнилася з ним
Але якщо немає свідків, що вона справді усамітнилася з ним, то, хоча бачили, що вона пішла до нього додому, усе ж, можливо, вона не ввійшла до нього, бо можна сказати, що її не допустили до нього, оскільки він вельможа. А якщо так, то є сумнів у самому усамітненні — увійшла вона чи ні, і тоді це вже не раглаїм ла-давар. І хоча, найімовірніше, вона усамітнилася з його слугами, тут немає міго, ніби, якби захотіла, могла б сказати, що її зґвалтували його слуги. Адже в цьому їй би не повірили, оскільки це не раглаїм ла-давар, бо на них лежить страх перед їхнім паном, і вони не мають над нею сили.
І є ще міркування на користь дозволу — згідно зі словами «Бейт Меїр»[11], який дозволяє навіть якщо вона усамітнилася; і, можливо, його причина в тому, що хоча більшість ідолопоклонників розпусні в заборонених зв'язках, проте щодо добровільності немає міркування більшості, адже, найімовірніше, вона не погодилася, бо й полонянка, віддана в їхні руки, дозволена ізраїльтянинові, і ми не побоюємося, що, може, вона погодилася. А якщо так, то побоювання — лише насильства. А насильство трапляється нечасто, як пишуть Тосафот у першому розділі трактату Ктубот (9а). І також Рамбам у розділі 1 законів про дівчину пише: «І кожна, з якою вступили у зв'язок у місті, вважається спокушеною» тощо, — тобто тому, що вона не кричала. А якщо так, можна сказати, що з цієї причини ідолопоклонник боїться зґвалтувати її, щоб вона не закричала.
Однак міркування «Бейт Меїр» залежить від самого випадку, і «усе за обставинами»; а в такому випадку, коли він вельможа і дуже могутній, можна сказати, що він не боїться зґвалтувати її; і в поєднанні з міркуванням «Бейт Шмуеля», який забороняє при усамітненні, навіть коли вона каже, що вступила у зв'язок добровільно, навіть при усамітненні з євреєм, як пояснено в «Бейт Шмуель», розділ 115, кінець сеїфа катан 23. А якщо так, то в усякому разі, при усамітненні з ідолопоклонником слід їй вірити — і що добровільно, і що з примусу, адже хоча насильство трапляється нечасто, їй вірять завдяки міго добровільності; або інакше: можна віднести до того, що насправді це було добровільно, а те, що вона каже, що з примусу, — це щоб виправдати себе перед людьми.
Висновок
מסקנת הצמח צדק היא שאם יש עדים על היחוד היא אסורה, דמכח סברת הבית מאיר לבדו לא ניתן להקל מול הבית שמואל שחולק עליו, אך כשאין עדים על היחוד ממש יש להקל ולהתירה לבעלה, אלא אם כן הבעל מאמין לדבריה.
Примітки
- ^ У другому розділі трактату Ктубот і в трактаті Авода зара
- ^ Розділ «Ейн маамідін» (аркуш 23, кінець с. а), у коментарі, що починається словами «Ве-ту»
- ^ У респонсі, розділ 1251: хоча із сугії на початку розділу «Ейн маамідін», на перший погляд, видно, що навіть при звичайному усамітненні дружина когена заборонена своєму чоловікові, розум цього не вирішує, тому видається правильною думка «Сефер га-трума», див. там
- ^ У розділі 7, кінець коментаря, що починається словами «Жінка, яку було ув'язнено». І в «Шулхан арух» там, кінець сеїфа 11, у примітці. І див. «Бейт Шмуель» там, сеїф катан 33.
- ^ Корінь 160: це проста річ, що слід покладатися на всіх цих великих авторитетів там, де вона не віддана в їхні руки, а також оскільки вона усамітнилася лише на час, адже їх багато проти Реема
- ^ І як написано в Магаріка, корінь 160, від імені «Галахот гдолот» у законах міуну, і в «Смазі», заборона 121, — розрізняти між тією, що сховалася з євреєм, і тією, що сховалася з ідолопоклонником, яка подібна до полонянки з цієї причини
- ^ 13а
- ^ За однією думкою — саме коли більшість кошерні щодо неї, а за іншою думкою — навіть коли більшість непридатні, оскільки ми кажемо: «залиш її в її хазаці», як пояснює Раші там (с. б); а на думку того, хто визнає придатною, — також і щодо її доньки можна сказати, як пишуть Тосафот у Ктубот (26б), що хазака матері діє й для доньки, див. там, і див. у Роша, перший розділ Ктубот, розділ 18.
- ^ Розділ 6, сеїф катан 24
- ^ І подібно до того, що пише Магарік, наведеного в «Бейт Йосеф», розділ 22: оскільки справа тепер поширилася тощо, див. там
- ^ Розділ 6