Датан і Авірам
| Датан и Авирам | |
|---|---|
| Сім'я | |
| Батько | Еліав |
Датан і Авірам (сини Еліава, сина Палу, сина Реувена) — два брати з коліна Реувен, що прославилися своїм постійним протистоянням Моше, нашому вчителю, протягом усього періоду Виходу з Єгипту і мандрів у пустелі. Хазаль вказують на них як на символ нечестя, розбрату й невдячності. Вони знайшли свою смерть — зрештою — поглинуті землею під час заколоту Кораха.
Разом із тим Ребе знаходить у них бік заслуги й підкреслює, що сам факт того, що Святий, благословенний Він, піддав їх таким великим випробуванням, доводить великі духовні сили, які були в них, а також те, що вони були тими, хто любить Ізраїль.
У джерелах
Історія життя Датана і Авірама сповнена повторюваних спроб підірвати провід Моше, нашого вчителя, — починаючи з їхніх днів у Єгипті й до їхнього гіркого кінця в пустелі. Уперше вони з'являються ще до Виходу з Єгипту, коли їх ототожнили з «двома євреями, які сварилися», між якими Моше намагається встановити мир, але вони цинічно кинули йому: «хто поставив тебе начальником і суддею над нами?» — і донесли фараону про вбивство єгиптянина[1]. Під час Виходу з Єгипту Датан і Авірам відмовилися вийти й залишилися в Єгипті, а коли єгиптяни вийшли переслідувати синів Ізраїлю і воювати з ними, вони приєдналися до них, але на березі моря їхнє серце змінилося через велике Б-жественне одкровення, і вони приєдналися до синів Ізраїлю[2].
Навіть після того як вони удостоїлися побачити чудеса Виходу з Єгипту, вони продовжували бунтувати й спротивилися слову Всевишнього на березі Червоного моря[3], і саме вони залишили ман на наступний день усупереч прямому повелінню[4].
Вершина їхнього нечестя проявилася в заколоті Кораха, де вони приєдналися до Кораха і Она, сина Пелета, щоб оскаржити священство Агарона і провід Моше[5]. Коли Моше, наш учитель, послав покликати їх, намагаючись їх умиротворити, вони зухвало відповіли: «Не піднімемося!», звинувачуючи Моше в тому, що він вивів народ із землі єгипетської, щоб умертвити його в пустелі й панувати над ним[6]. Кінець їхній був такий: коли вони стояли біля входу до своїх наметів, земля під ними розверзлася й поглинула їх, і їхні родини, і все їхнє майно[7]. Пам'ять про їхні лихі справи залишилася на вічну ганьбу, як згадується в тижневій главі «Пінхас» і в докорі Моше в книзі Дварім, як приклад тих, хто бунтує проти провідника покоління і проти Святого, благословенний Він[8].
У вченні хасидизму
Попри те що вони були призвідниками розбрату, Ребе знаходить у них бік заслуги й підкреслює, що сам факт того, що Святий, благословенний Він, піддав їх таким великим випробуванням, доводить великі духовні сили, які були в них[9], а також те, що вони були тими, хто любить Ізраїль, клопоталися про благо синів Ізраїлю і сперечалися з фараоном, щоб він полегшив тягар поневолення[10].
Ребе вказує на те, що в Датана і Авірама можна навчитися переваги каяття: хоча вони були поглинуті землею, оскільки вони замислилися про каяття, їм було приготовано місце в геїномі, і вони були згадані під час підрахунку синів Ізраїлю при вступі в Землю[11].
Зовнішні посилання
- «Ті, хто любить Ізраїль, Датан і Авірам», у збірці пілпулім «Га-ботхім ба-Шем», єшива «Томхей Тмімім Любавич» Центральна 770, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), с. 319
- Шнеур Ашкеназі, «Датан і Авірам: призвідники розбрату і ті, хто любить Ізраїль» • «Ненависники, які вміли любити»
Примітки
- ^ Шмот 2, 13–14; а в коментарі Раші там наводиться мідраш Хазаль, що називає їх на ім'я. І див. «Ялкут га-Реувені» до цього місця, що та жінка, осквернена єгиптянином, була їхньою сестрою.
- ^ «Таргум Йонатан» на «Бешалах», 14, 3. І див. сіху останнього дня Песаху 5721 (8 квітня 1961).
- ^ Тегілім 106, 7, згідно з Рабейну Бехаєм на Шмот 2, 13: «Це були Датан і Авірам. Це вони сказали: „Поставимо голову і повернемося до Єгипту“, про них написано: „і збунтувалися біля моря, біля Червоного моря“, це вони залишили ман, це вони брали участь у заколоті Кораха».
- ^ Шмот 16, 20; і в коментарі Раші там.
- ^ Бемідбар 16, 1.
- ^ Бемідбар 16, 12–14.
- ^ Бемідбар 16, 27–33.
- ^ Бемідбар 26, 9; Дварім 11, 6. Тегілім 106, 17: «Розверзлася земля і поглинула Датана, і покрила спільників Авірама».
- ^ «Лікутей сіхот», том 27, сторінка 164.
- ^ «Лікутей сіхот», том 5, сторінка 6.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Пінхас» 5710.
Код особи: № 2793345700