Перейти до вмісту

Бен-Ціон Гальберштам

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Бен-Ціон Гальберштам
Адмор з Бобова (прозваний «Кдушат Ціон» за назвою своєї книжки
Основна інформація
Дата народження10 іяра 5634 (1874)
Дата смерті4 менахем-ава 5701 (28 липня 1941)
Місце похованнябратська могила біля Львова
Місце діяльностіБобов, Галичина
Рід діяльностірабин[В]
Посадаадмор з Бобова, рабин Бобова, засновник мережі єшив «Ец хаїм» у Галичині
Сім'я
Батькоадмор з Бобова рабі Шломо Гальберштам
МатиРівка-Хена
ДружинаТірца, донька рабі Нафталі з Мелеца, Хая-Фрадл, донька рабі Шалома-Еліезера Гальберштама
Дітирабі Шломо та інші, Шломо Гальберштам
Родовід

Рабі Бен-Ціон Гальберштам був адмором із Бобова (прозваний «Кдушат Ціон» за назвою своєї книги; 10 іяра 5634, 1874 — 4 менахем-ава 5701, 28 липня 1941), був другим адмором Бобова і засновником мережі єшив «Ец хаїм» у Галичині.

Був відомий своїм святим служінням, а його слова Тори надруковано в книзі «Кдушат Ціон». Складав хасидські нігуни, відомі в бобовському хасидизмі. Мав також хист до малювання[1].

Народився в Буковську в Галичині в адмора з Бобова рабі Шломо Гальберштама (5607–5665) і Рівки-Хени. Одружився з Тірцою, донькою рабі Нафталі з Мельця, а другим шлюбом — з Хаєю-Фрадл (померла 16 адара 5734 року (10 березня 1974)), донькою свого дядька рабі Шалома-Еліезера Гальберштама, від якої в нього народилися діти. У 5652 (1892) році його батько переїхав з Вижниці до Бобова через свою хворобу (містечко Бобов вважалося для нього спокійнішим і здоровішим місцем); тоді рабі Бен-Ціон очолив єшиву в місті; через деякий час хвороба батька загострилася, і рабі Бен-Ціон узяв на себе рабинську посаду Бобова замість нього. 1 тамуза 5665 (4 липня 1905) року його батько помер, і хасиди проголосили його адмором із Бобова.

У період Першої світової війни рабі Бен-Ціон був біженцем в Австро-Угорській імперії. Після війни він повернувся до Польщі, заново заснував єшиву в Бобові і назвав її «Єшиват Ец хаїм». У єшиві налічувалося 300 учнів. Згодом він заснував десятки відділень по всій Галичині і Польщі, і його вплив на молодь був величезним, і багато хто з тих, що віддалилися від шляху Тори, повернулися до дотримання заповідей завдяки йому. Його вплив поширився в Західній Галичині, і бобовський хасидизм став найбільшою хасидською течією в регіоні.

Його нігуни в хасидизмі Хабад

Рабі Бен-Ціон Гальберштам склав понад 126 нігунів; дві його мелодії стали невід'ємною частиною нігунів Хабаду-Любавич — нігун «Бха Гашем хасіті» і нігун «Празот тешев Єрушалаїм».

Спроба врятувати його від війни

Ребе Раяц докладав зусиль для порятунку адморів, які залишилися в країнах, окупованих амалекітянами-німцями, хай зітреться їхнє ім'я.

Серед адморів, про порятунок яких клопотався Ребе Раяц, був рабі Бен-Ціон з Бобова.

Уже того дня, коли Ребе Раяц прибув до Нью-Йорка — 9 адара II 5700 року (19 березня 1940), — він розпочав величезні зусилля задля порятунку адмора рабі Бен-Ціона Гальберштама, автора «Кдушат Ціон», з Бобова. Ребе Раяц попросив адвоката Єкутіеля (Сема) Крамера підготувати письмовий докладний звіт про перебіг дій і спроб, зроблених задля його власного порятунку, і передати цей звіт бобовським хасидам, щоб вони дізналися з перших рук про можливі способи дій у їхньому випадку.

Величезна братська могила біля міста Львів, у якій були поховані, серед інших, рабі Бен-Ціон і частина членів його родини

Пан Крамер потрудився над складанням докладного листа на дев'яти аркушах, у якому описав усі зв'язки, що були налагоджені й задіяні задля порятунку Ребе. Він перелічив імена багатьох осіб, які брали участь у порятунку, і докладно описав процедури, необхідні для отримання дозволів на виїзд і віз.

Услід за цим хасиди з подвоєною силою взялися до зусиль визволити свого Ребе з окупованої Європи. Ці зусилля тривали близько року, але виявилися марними.

На цьому етапі Ребе Раяц зробив ще одну спробу. Він звернувся до громадського діяча пана Ашера Рабіновича з проханням зустрітися з дружиною президента США, пані Елеонорою Рузвельт, яка мала вплив на свого чоловіка, президента Франкліна Рузвельта зокрема, і на уряд у Вашингтоні загалом, у надії залучити її до зусиль із порятунку Ребе з Бобова.

Зустріч справді відбулася у Вашингтоні, і в ній узяли участь зять Ребе, рав Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, гаон рабі Ефраїм-Еліезер Ялес, пан Ашер Рабінович та інші.

Нижче наводиться один із листів про адмора з Бобова, надісланих пані Рузвельт:

«Вівторок, 18 березня 1941 року. Дружині президента країни, Елеонорі Рузвельт, Білий дім.
Предмет: прохання про допомогу з боку росіян для таких осіб:
1) Бен-Ціон Гальберштам, 67 років. Відомий під прізвиськом «адмор із Бобова». Один із найвеличніших рабинів Польщі. Шанований тисячами з народу Ізраїлю. Великий мудрець і знавець Талмуду. Його адреса (у частині держави Польща, що перебуває під російською окупацією): М. Брунер, Львів, вулиця Звіковська, 5. Частина членів його родини перебуває з ним, інші — у Бобові, а деякі — на засланні в Сибіру. Самого Ребе можуть вислати росіяни до Сибіру через його роботу з поширення юдаїзму і через те, що він є Ребе багатьох хасидів...»

Зрештою клопотання перед пані Рузвельт не допомогло, і адмора з Бобова було вбито за освячення Імені Всевишнього 4 менахем-ава 5701 року (28 липня 1941).

Рабі Бен-Ціон і наші Ребе

В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є лист, який він написав рабі Бен-Ціону з Бобова, і в ньому він називає рабі Бен-Ціона рідкісними титулами: « його святість, друг Всевишнього і мій міцний друг, праведний рав і святий рав, відомий і прославлений на хвалу і велич, нащадок дорогоцінних каменів, бенашка (=син вищих святих), його святість, наш учитель рав рабі Бен-Ціон Гальберштам, шліта ». У цьому листі Ребе Раяц пише йому щодо заборони шхіти, яка діяла тоді в Європі[2]. У 5718 році (1957/1958) Ребе розмовляв з рабі Шломо з Бобова, сином рабі Бен-Ціона, про друкування вчень його батька і заохочував його зробити це, а також спонукав записати з пам'яті слова Тори рабі Бен-Ціона, які ще пам'ятають і які ще не були записані. (Рабі Шломо згодом, у 5727 році (1966/1967), надрукував ці вчення в книзі «Кдушат Ціон»)[3].

Джерела


Попередній:
Рабі Шломо Гальберштам (перший)
Адмори Бобова
1 тамуза 5665 (4 липня 1905) – 4 менахем-ава 5701 (28 липня 1941)
Наступний:
Адмор рабі Шломо Гальберштам з Бобова

Примітки

  1. ^ Ісраель Коген, «„Бобов-45“ представляють: парохет за малюнками святого рава „Кдушат Ціон“ з Бобова, хай захистить нас його заслуга», на сайті «Кікар га-Шабат», 10 жовтня 2016 року.
  2. ^ Лист надруковано в «Га-Пардес», рік 12, у 5698 році (1937/1938), випуск 7, і звідти скопійовано в респонси «Мікдешей Гашем», а звідти помилково скопійовано до збірника «Шаарей Ціон» за місяці кислев і шват, і там написали тільки «бенашак» без «айн». [Його святість Адмор Могарайяц у багатьох листах писав вираз «бенашка» [син вищих святих] з «айн»], і звідти з цією помилкою скопіювали в «Ягділь Тора», збірник 1, а звідти також в «Ігрот кодеш» Адмора Могарайяца, частина 4, с. 345. Див. також «Ігрот кодеш» Адмора Могарайяца, частина 11, с. 411, лист 4314.
  3. ^ [1] с. 4
Бен-Ціон Гальберштам згадується ще в 7 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2060322200

Повідомити про помилку на цій сторінці