Бен-Ціон Гальберштам
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
| Бен-Ціон Гальберштам | |
|---|---|
Адмор з Бобова (прозваний «Кдушат Ціон» за назвою своєї книжки | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 10 іяра 5634 (1874) |
| Дата смерті | 4 менахем-ава 5701 (28 липня 1941) |
| Місце поховання | братська могила біля Львова |
| Місце діяльності | Бобов, Галичина |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | адмор з Бобова, рабин Бобова, засновник мережі єшив «Ец хаїм» у Галичині |
| Сім'я | |
| Батько | адмор з Бобова рабі Шломо Гальберштам |
| Мати | Рівка-Хена |
| Дружина | Тірца, донька рабі Нафталі з Мелеца, Хая-Фрадл, донька рабі Шалома-Еліезера Гальберштама |
| Діти | рабі Шломо та інші, Шломо Гальберштам |
| Родовід | |
Рабі Бен-Ціон Гальберштам був адмором із Бобова (прозваний «Кдушат Ціон» за назвою своєї книги; 10 іяра 5634, 1874 — 4 менахем-ава 5701, 28 липня 1941), був другим адмором Бобова і засновником мережі єшив «Ец хаїм» у Галичині.
Був відомий своїм святим служінням, а його слова Тори надруковано в книзі «Кдушат Ціон». Складав хасидські нігуни, відомі в бобовському хасидизмі. Мав також хист до малювання[1].
Народився в Буковську в Галичині в адмора з Бобова рабі Шломо Гальберштама (5607–5665) і Рівки-Хени. Одружився з Тірцою, донькою рабі Нафталі з Мельця, а другим шлюбом — з Хаєю-Фрадл (померла 16 адара 5734 року (10 березня 1974)), донькою свого дядька рабі Шалома-Еліезера Гальберштама, від якої в нього народилися діти. У 5652 (1892) році його батько переїхав з Вижниці до Бобова через свою хворобу (містечко Бобов вважалося для нього спокійнішим і здоровішим місцем); тоді рабі Бен-Ціон очолив єшиву в місті; через деякий час хвороба батька загострилася, і рабі Бен-Ціон узяв на себе рабинську посаду Бобова замість нього. 1 тамуза 5665 (4 липня 1905) року його батько помер, і хасиди проголосили його адмором із Бобова.
У період Першої світової війни рабі Бен-Ціон був біженцем в Австро-Угорській імперії. Після війни він повернувся до Польщі, заново заснував єшиву в Бобові і назвав її «Єшиват Ец хаїм». У єшиві налічувалося 300 учнів. Згодом він заснував десятки відділень по всій Галичині і Польщі, і його вплив на молодь був величезним, і багато хто з тих, що віддалилися від шляху Тори, повернулися до дотримання заповідей завдяки йому. Його вплив поширився в Західній Галичині, і бобовський хасидизм став найбільшою хасидською течією в регіоні.
Його нігуни в хасидизмі Хабад
Рабі Бен-Ціон Гальберштам склав понад 126 нігунів; дві його мелодії стали невід'ємною частиною нігунів Хабаду-Любавич — нігун «Бха Гашем хасіті» і нігун «Празот тешев Єрушалаїм».
Спроба врятувати його від війни
Ребе Раяц докладав зусиль для порятунку адморів, які залишилися в країнах, окупованих амалекітянами-німцями, хай зітреться їхнє ім'я.
Серед адморів, про порятунок яких клопотався Ребе Раяц, був рабі Бен-Ціон з Бобова.
Уже того дня, коли Ребе Раяц прибув до Нью-Йорка — 9 адара II 5700 року (19 березня 1940), — він розпочав величезні зусилля задля порятунку адмора рабі Бен-Ціона Гальберштама, автора «Кдушат Ціон», з Бобова. Ребе Раяц попросив адвоката Єкутіеля (Сема) Крамера підготувати письмовий докладний звіт про перебіг дій і спроб, зроблених задля його власного порятунку, і передати цей звіт бобовським хасидам, щоб вони дізналися з перших рук про можливі способи дій у їхньому випадку.

Пан Крамер потрудився над складанням докладного листа на дев'яти аркушах, у якому описав усі зв'язки, що були налагоджені й задіяні задля порятунку Ребе. Він перелічив імена багатьох осіб, які брали участь у порятунку, і докладно описав процедури, необхідні для отримання дозволів на виїзд і віз.
Услід за цим хасиди з подвоєною силою взялися до зусиль визволити свого Ребе з окупованої Європи. Ці зусилля тривали близько року, але виявилися марними.
На цьому етапі Ребе Раяц зробив ще одну спробу. Він звернувся до громадського діяча пана Ашера Рабіновича з проханням зустрітися з дружиною президента США, пані Елеонорою Рузвельт, яка мала вплив на свого чоловіка, президента Франкліна Рузвельта зокрема, і на уряд у Вашингтоні загалом, у надії залучити її до зусиль із порятунку Ребе з Бобова.
Зустріч справді відбулася у Вашингтоні, і в ній узяли участь зять Ребе, рав Хаїм-Шмар'ягу Гурарі, гаон рабі Ефраїм-Еліезер Ялес, пан Ашер Рабінович та інші.
Нижче наводиться один із листів про адмора з Бобова, надісланих пані Рузвельт:
- «Вівторок, 18 березня 1941 року. Дружині президента країни, Елеонорі Рузвельт, Білий дім.
- Предмет: прохання про допомогу з боку росіян для таких осіб:
- 1) Бен-Ціон Гальберштам, 67 років. Відомий під прізвиськом «адмор із Бобова». Один із найвеличніших рабинів Польщі. Шанований тисячами з народу Ізраїлю. Великий мудрець і знавець Талмуду. Його адреса (у частині держави Польща, що перебуває під російською окупацією): М. Брунер, Львів, вулиця Звіковська, 5. Частина членів його родини перебуває з ним, інші — у Бобові, а деякі — на засланні в Сибіру. Самого Ребе можуть вислати росіяни до Сибіру через його роботу з поширення юдаїзму і через те, що він є Ребе багатьох хасидів...»
Зрештою клопотання перед пані Рузвельт не допомогло, і адмора з Бобова було вбито за освячення Імені Всевишнього 4 менахем-ава 5701 року (28 липня 1941).
Рабі Бен-Ціон і наші Ребе
В «Ігрот кодеш» Ребе Раяца є лист, який він написав рабі Бен-Ціону з Бобова, і в ньому він називає рабі Бен-Ціона рідкісними титулами: « його святість, друг Всевишнього і мій міцний друг, праведний рав і святий рав, відомий і прославлений на хвалу і велич, нащадок дорогоцінних каменів, бенашка (=син вищих святих), його святість, наш учитель рав рабі Бен-Ціон Гальберштам, шліта ». У цьому листі Ребе Раяц пише йому щодо заборони шхіти, яка діяла тоді в Європі[2]. У 5718 році (1957/1958) Ребе розмовляв з рабі Шломо з Бобова, сином рабі Бен-Ціона, про друкування вчень його батька і заохочував його зробити це, а також спонукав записати з пам'яті слова Тори рабі Бен-Ціона, які ще пам'ятають і які ще не були записані. (Рабі Шломо згодом, у 5727 році (1966/1967), надрукував ці вчення в книзі «Кдушат Ціон»)[3].
Джерела
- Тижневик «Бейт Мошіах» 496 (посилання не працює)
| Попередній: Рабі Шломо Гальберштам (перший) |
Адмори Бобова 1 тамуза 5665 (4 липня 1905) – 4 менахем-ава 5701 (28 липня 1941) |
Наступний: Адмор рабі Шломо Гальберштам з Бобова |
Примітки
- ^ Ісраель Коген, «„Бобов-45“ представляють: парохет за малюнками святого рава „Кдушат Ціон“ з Бобова, хай захистить нас його заслуга», на сайті «Кікар га-Шабат», 10 жовтня 2016 року.
- ^ Лист надруковано в «Га-Пардес», рік 12, у 5698 році (1937/1938), випуск 7, і звідти скопійовано в респонси «Мікдешей Гашем», а звідти помилково скопійовано до збірника «Шаарей Ціон» за місяці кислев і шват, і там написали тільки «бенашак» без «айн». [Його святість Адмор Могарайяц у багатьох листах писав вираз «бенашка» [син вищих святих] з «айн»], і звідти з цією помилкою скопіювали в «Ягділь Тора», збірник 1, а звідти також в «Ігрот кодеш» Адмора Могарайяца, частина 4, с. 345. Див. також «Ігрот кодеш» Адмора Могарайяца, частина 11, с. 411, лист 4314.
- ^ [1] с. 4
Код особи: № 2060322200