Перейти до вмісту

«Шомер емуним»

Матеріал з Хабадпедії
Запит «Шомер емуним» перенаправляється сюди. Про статтю, присвячену хасидському руху зі схожою назвою, див. Хасидизм «Шомрей емуним».

«Шомер емуним» «га-Кадмон» — книга з каббали, присвячена з'ясуванню істинності та основ каббали, і є основоположною книгою, що розставляє важливі акценти в ланцюгу передачі таємниць каббали.

Книгу написав каббаліст рабі Йосеф Ергас, який жив і діяв в Італії в епоху Бааль-Шем-Това.

Про книгу

Книгу написав рабі Йосеф бен Іммануель Ергас (Ергаз)[1], який жив і діяв в Італії і був одним із найбільших борців з явищем саббатіанства, а мудрість каббали вивчав у рабі Біньяміна га-Когена Віталє, учня рабі Моше Закута.

Книгу вперше надрукували 5496 року (1735/1736) в Амстердамі, через шість років після відходу з життя автора, його сини; вона містить близько вісімдесяти сторінок.

На зовнішній обкладинці книги поряд із малюнком заголовка титульного аркуша з'явився вірш «Відчиніть брами, і ввійде народ праведний, що зберігає вірність», а в описі на титульному аркуші книги написано, що «як її ім'я, так і вона, зберігає й охоплює основи віри, на яку спирається вся громада Ізраїлю, і це вказує перстом, знаками і чудесами на істинність мудрості каббали та її прихованих таємниць».

У передмові, яку написав сам автор римованою і високою мовою, він роз'яснює причини, що спонукали його до написання книги, і свідчить про себе, що його слова — не що інше як добірка зі слів каббалістів, які передували йому, або речі, які необхідно зрозуміти згідно з їхніми писаннями, і вся його мета полягає лише в тому, щоб роз'яснити це загалу і знавцям Тори, які не займаються мудрістю каббали та остерігаються цього.

Книга з'ясовує істинність каббали. Вона побудована як діалог між двома персонажами: знавцем Тори Шеальтіелем і каббалістом Єгоядою.

Суперечка в першій частині книги прагне довести істинність учення каббали, сфірот та іншого, а друга суперечка присвячена роз'ясненню основоположних питань — «наріжних каменів віри», таких як віра в Б-жественність, Імена Святого, благословенного Він, згідно з каббалою, «потреба» Святого, благословенного Він, у служінні людини тощо.

Хоча книга розходиться з його методом, каббаліст рабі Іммануель-Хай Ріккі[2] з'являється серед каббалістів, які дали схвалення книзі, поряд із рабі Гавріелем Ділірао та учнем рабі Йосефа Ергаса рабі Малахі га-Когеном (автором книги «Яд Малахі»).

Щоб відрізняти цю книгу від книги «Шомер емуним», яку написав рав Агарон Рот, першу прийнято називати «Шомер емуним га-Кадмон».

У вченні хасидизму

Наші Ребе, провідники поколінь, ретельно стежили за тим, щоб цитувати й зазначати в писаннях лише книги, на які можна покладатися без сумнівів, і ця книга з'являється в писаннях наших Ребе, провідників поколінь, у кількох основоположних питаннях як доказ методу каббали в цих питаннях.

Серед тем, що розглядаються в книзі й відзначені в ученні наших Ребе, провідників поколінь:

  • Цимцум не в буквальному сенсі — книга «сперечається» з методом рабі Іммануеля-Хая Ріккі і підтримує метод, згідно з яким «цимцум не в буквальному сенсі» (як рішуче вважає Алтер Ребе).
  • Особливе провидіння — навіть за думками, згідно з якими провидіння Всевишнього над неживим-рослинним-тваринним є загальним, — коли йдеться про окремий елемент неживого-рослинного-тваринного, що має стосунок до людини, вони погоджуються, що над ним є особливе провидіння. Наприклад: хоча Всевишній не наглядає над рибами, хто житиме і хто помре, Він наглядає над людиною, яка ними харчується, і тому над цими рибами буде особливе провидіння. Так і щодо майна людини: Всевишній наглядає над кожною його частиною — чи помре її віл, чи розіб'ється її глечик[3].
  • Гематрія — різні правила того, як правильно складати гематрію[4].

Крім того, наші Ребе, провідники поколінь, указують на книгу в багатьох місцях[5].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Жив у 5445–3 сівана 5490 роках (19 травня 1730).
  2. ^ Двоюрідний брат рабі Йосефа Ергаса.
  3. ^ «Шомер емуним» (р. Йосефа Ергаса), розділ 81.
  4. ^ «Лікутей сіхот» «Тецаве»-7 адара, том 26, «Шомер емуним» суперечка 1 пункти 20-23.
  5. ^ Серед них: кунтрес «Закони Усної Тори, які ніколи не скасовуються», свято Шавуот 5751 (19 травня 1991). «Торат Шмуель», «Сефер га-сіхот», сторінка 127. «Дерех міцвотеха», сторінка 136. Та інші

Повідомити про помилку на цій сторінці