Перейти до вмісту

«Ззаду і спереду Ти обійняв мене і поклав на мене руку Твою»

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід спростити: статтю сформульовано в торанічній манері та надто високою мовою, і її важко зрозуміти широкій публіці.
Необхідно додати інтуїтивно зрозумілий вступ, який пояснить ідеї та поняття простіше, бажано з прикладами. Якщо ви вважаєте, що стаття недостатньо ясна або в ній є незрозумілий вам момент, вкажіть це на її сторінці обговорення. Слід зазначити, що багато статей, які пояснюють поняття хасидуту, потребують попередньої підготовки.
Цю статтю слід спростити: статтю сформульовано в торанічній манері та надто високою мовою, і її важко зрозуміти широкій публіці.
Необхідно додати інтуїтивно зрозумілий вступ, який пояснить ідеї та поняття простіше, бажано з прикладами. Якщо ви вважаєте, що стаття недостатньо ясна або в ній є незрозумілий вам момент, вкажіть це на її сторінці обговорення. Слід зазначити, що багато статей, які пояснюють поняття хасидуту, потребують попередньої підготовки.

Цар Давид каже від імені кожного єврея: «Ззаду і спереду Ти охопив мене і поклав на мене руку Твою».

Людину створено «ззаду» щодо діянь Творіння і «спереду» щодо діяння Творіння.

Людина — остання в процесі творіння, хоча вона першою постала в задумі Всевишнього — у намірі творіння, і тому її душа піднесеніша за все творіння.

Діяння Творіння — це матеріальні творіння — неживе, рослинне, тваринне, мовне — у їхньому сходженні від їхнього вищого кореня через розбиття посудин.

Людину створено «ззаду» (останньою) щодо діяння Творіння — це вказує на її низьке становище в порядку сходження творінь від їхнього вищого кореня, аж до того що навіть «комар випередив тебе», і це — з боку її матеріального тіла; але попри це вона «спереду діяння Творіння», бо людину створено з першістю за гідністю перед неживим, рослинним і тваринним — з боку її Б-жественної душі.

І тому саме вона підносить неживе, рослинне і тваринне до святості, коли використовує їх або їсть їх в ім'я Небес.

Також у корені творінь неживе, рослинне і тваринне мають перевагу над людиною (тобто вони вищі за ту частину душі, яка втілена в тіло людини), і з величини сходження неживого, рослинного і тваринного ти дізнаєшся про висоту їхнього кореня. За правилом: усе, що вище, сходячи, сходить нижче. Тобто, оскільки корінь неживого, рослинного і тваринного — зі світу Тогу, який вищий за світ Тікун, тому, сходячи вниз, у цей світ, вони опиняються нижче від ступеня людини. Тоді як корінь людини — зі світу Тікун, який нижчий за «Тогу».

Тому людина вважається «ззаду» щодо діянь Творіння (неживого, рослинного і тваринного), якими вони є у своєму корені та джерелі, і також її створення внизу словом Всевишнього було наприкінці творіння, і речення «Зробімо людину» — останнє з усіх речень.

Це виражається в тому факті, що, хоча людина належить до виду мовного, найбільш піднесеного з неживого, рослинного, тваринного і мовного, проте її матеріальне й духовне життя та існування залежать від неживого, рослинного і тваринного й отримують вплив від них, тобто від Б-жественної іскри в неживому, рослинному і тваринному. І як написано: «Бо всім, що виходить з уст Г-спода, живе людина».

І хоча в людині теж є «те, що виходить з уст Гаває», чому ж вона не живе «тим, що виходить з уст Гаває», що в ній самій? Але це тому, що «те, що виходить з уст Г-спода», яке в їжі, вище за «те, що виходить з уст Гаває», яке в людині.

І згідно з цим вірш тлумачиться так:

1. Людина «ззаду» (остання) щодо діянь Творіння: її створено останньою — це вказує на її низьке становище у творінні, аж до того що все її життя й існування залежать від неживого, рослинного і тваринного — від їжі, питва тощо. Також Б-жественна іскра в неживому, рослинному і тваринному, яка є головною життєвою силою в ньому, — як написано: «Не хлібом одним живе людина, а всім, що виходить з уст Г-спода, живе людина», — ця іскра вища за іскру, що в людині, бо корінь неживого, рослинного і тваринного — у світі Тогу, який вищий за світ Тікун, тоді як корінь людини — зі світу Тікун.

2. Людина «спереду» (перша за гідністю) щодо діянь Творіння, бо вона підносить і виправляє неживе, рослинне і тваринне з їхнього падіння, а те, що насправді її було створено «ззаду діяння Творіння» — останньою з творінь, — це «щоб знайти все готовим перед собою». Сила, яку має людина виправляти неживе, рослинне і тваринне, походить з того, що в корені кореня, найвищому, людина — найпіднесеніша, бо «Ізраїль постав у задумі», тобто на найвищому ступені в думці та вищому намірі, і душа за своєю суттю — воістину частка Б-га згори, і тому в їхніх силах виправити творіння.

Додаткова література

Повідомити про помилку на цій сторінці