Сувій Тори жінок і дівчат Хабаду
Сувій Тори «Нешей у-внот Хабад» — особливий сувій Тори, написаний на честь п'ятдесятиріччя весілля Ребе 14 кислева 5739 року (14 грудня 1978); його написання ініціювали «Нешей у-внот Хабад» в Єрусалимі на ім'я Ребе і Ребецн.
Передісторія
До 50-річчя весілля Ребе 14 кислева 5739 року (14 грудня 1978) «Нешей у-внот Хабад» в Єрусалимі ініціювали написання сувою Тори на ім'я Ребе і Ребецн і, отримавши схвалення Ребе, розгорнули широкий розголос.
На єхідуті, який Ребе призначив спеціально на честь сувою Тори і який відбувся 13 швата 5740 року (31 січня 1980), Ребе дав тій, хто висунула ідею написання сувою, ребецн Хасі-Йохевед Гальперін, та її подрузі по діяльності пані Тові Гліценштейн низку вказівок, серед них: термін завершення написання сувою — 19 кислева 5741 року (27 листопада 1980), вказівка придбати для сувою Тори 2 мантії — одну для буднів і одну для Грізних днів — і срібну «яд»; Ребе також вніс суму в 44$ — за числом двічі «22» літер Тори — за себе і за Ребецн. Ребе також благословив організаторок і сказав: «Хай буде воля, щоб із цим сувоєм Тори, разом із багатьма іншими сувоями Тори, ми пішли зустрічати Мошіаха, який навчатиме Тори весь єврейський народ, і нас у тому числі».
За вказівкою Ребе сувій Тори був внесений до синагоги «Бейт Менахем» у Кфар-Хабаді; за два дні до цього, 17 кислева, Ребе провів особливий позачерговий фарбрейнген на честь внесення сувою Тори, відгукнувся на запрошення, передане йому равом Зуше Рівкіним із підписами жителів, особисто приїхати й узяти участь в урочистостях внесення сувою Тори, і сказав, що й ті, хто запрошений, але не братиме участі особисто, «це точно так, як ніби вони були там, і в матеріальному сенсі, точно, без літери „каф“ уподібнення. Згідно з ученням Бешта, де думка людини — там вона і перебуває»; потім він виголосив особливий хасидський маамар і на знак участі в урочистості вручив пляшку горілки і корону для сувою Тори, після чого відбулася молитва мінха з нігунами, прийнятими на Сімхат Тора.
Наприкінці фарбрейнгену Ребе звелів, щоб усі проголосили «Гашем гу га-Елокім»[1].
Багато хто бачив у написанні цього сувою за ініціативою хасидів «ітарута ді-лтата» (пробудження знизу) — причину, що передувала оголошенню Ребе про мівцо «Літера в сувої Тори»[2].
У книзі «Оцарот» про рава-хасида р. Ханоха Гліценштейна цьому сувою присвячено особливий розділ.
Примітки
- ^ На ділі учасники не зрозуміли наміру Ребе і не проголосили, як він просив; і коли Ребе повернувся до своєї кімнати, блідий як крейда, двері з силою зачинилися, і хасиди відчули, що втрачено історичну можливість
- ^ «Кетер Тора», тшура з весілля родини Коген, 5779.