Перейти до вмісту

Падіння ниць

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Цю статтю необхідно доповнити
Стаття неповна, у ній ще бракує суттєвого змісту. Можливо, подробиці є на сторінці обговорення.
Ви можете доповнити відсутні частини та видалити це повідомлення. Розгляньте можливість створити заголовки для розділів, що потребують доповнення, і перенести шаблон до них.
Падіння ниць у Святилищі в Храмі

Падіння ниць — дія покори, що здійснюється перед Всевишнім шляхом схиляння голови й тіла людини: «і всякий стан перед Тобою падає ниць».

Дія падіння ниць вказує на те, що людина підкоряє всю свою сутність Всевишньому, благословенний Він: оскільки вона згинає і голову, сутність і самість людини не залишаються такими, як є, — як, наприклад, при колінопреклонінні, за якого її голова залишається піднятою, — а вона підкоряє себе Всевишньому.

Тому цей щабель вищий за колінопреклоніння[1].

Згідно з хасидутом

У хасидуті пояснюється[2], що падіння ниць — не технічна дія тіла, а здійснюється тоді, коли почуття, Б-жественне світло людини, відчуває себе в бітулі.

І тому, хоча, здавалося б, і в наш час людина може падати ниць, ми кажемо в молитві трьох свят паломництва: «і ми не можемо падати ниць», бо світла, яке було під час існування Храму, зараз немає.

Для додаткового роз'яснення[3] зв'язку падіння ниць із бітулем «колісниці»[4]:

Коли людина розмірковує про велич дивовижності й піднесеності царя з плоті й крові, аж поки це не стане відчутним у її серці й не викличе в ній величезного трепету, тоді в цю мить вона цілком скасовує себе перед царем і віддається йому всім своїм єством. Але, попри велич її бітулю, зрештою вона залишається окремою реальністю, зі своїм розумом і почуттям, яка трепече перед царем. Адже весь її бітуль виражається в тому, що вона розуміє велич і піднесеність царя і це для неї відчутно.

Але коли людина стоїть перед царем і падає перед ним ниць, падіння ниць виражає не її осягнення піднесеності царя, а вказує на те, що в цю мить вона відсуває своє існування вбік, і її існування більше не відчувається (і навіть її бітуль щодо царя), а відчувається лише присутність царя, і не більше.

І тому в ті особливі часи, коли світить осяяння світу Ацилут, коли людина може досягти бітулю рівня «колісниці» («бітуль у Його світлі, благословенний Він, щоб вважатися перед Ним воістину як ніщо»), мудреці встановили падати ниць, оскільки падіння ниць — це матеріальний вияв цього дивовижного бітулю.

Примітки

  1. ^ «Лікутей Тора» на Шміні Ацерет.
  2. ^ «Ігрот кодеш» Адмора шліта, лист 304. І ще в багатьох місцях у хасидуті.
  3. ^ Див. «Ор га-Тора», Берешит, частина 3, 603а.
  4. ^ Див. «Танія», розділ 39. І див. те, що роз'яснили в «Хасидут мевоерет» там.

Повідомити про помилку на цій сторінці