Мацліах Мазуз
| Мацліах Мазуз | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 26 хешвана 5672 (17 листопада 1911) |
| Дата смерті | 21 тевета 5731 (18 січня 1971) |
| Місце поховання | Оливкова гора |
| Країна | Французький протекторат Туніс, Туніс[В] |
| Місце діяльності | Джерба, Туніс |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | даян рабинського суду на Джербі, даян Великого рабинського суду в Тунісі, суддя місцевого цивільного суду, засновник і голова єшиви «Кісе рахамім» |
| Учителі | рав Рахамім-Хай-Хвіта га-Коген |
| Сім'я | |
| Діти | Меїр Мазуз та інші |
| Родовід | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Хаїм Кадір Мацліах Мазуз (26 хешвана 5672 (17 листопада 1911) — 21 тевета 5731 (18 січня 1971)) був одним із великих рабинів Тунісу, засновником і главою єшиви «Кісе рахамім», служив даяном на Джербі, а потім у столиці Тунісі.
Біографія
Рав Мацліах Мазуз народився на Джербі в знатній родині рабинів. Він навчався в рава Рахаміма-Хая-Хвіти га-Когена, отримав сміху на даянут і був призначений даяном у рабинському суді на острові. Пізніше переїхав до столиці Тунісу, отримавши призначення даяном у Великому рабинському суді там — посаду, яку обіймав до закриття суду за розпорядженням влади 5718 року. Після цього був призначений суддею в місцевому цивільному суді, але подав у відставку зі своєї посади 5721 року, після того як його зобов'язали проводити засідання також у Шабати. Щоб заробляти на життя, він почав тоді займатися посередництвом в угодах із квартирами, а коли ця справа досить усталилася і в нього з'явилося більше часу, він звільнився для написання праць про Тору й викладання.
Допомагав шаліаху Ребе в заснуванні єшиви, у якій викладав і з якої пішов лише приблизно через два роки, після того як у ній запровадили уроки французької мови, через свій виховно-торанічний підхід, за яким світським предметам немає місця, представляючи тим самим підхід панівного торанічного керівництва на Джербі, протилежний тому, якого дотримувалися рабини Тунісу. Тоді, 5723 року, заснував єшиву «Кісе рахамім».
В єшиві, яку він заснував, він застосував учений метод рабинів Тунісу, тобто прикладний галахічний підхід у вивченні Гемари («вивчення Гемари заради галахи»), на додаток до широкого місця, відведеного мовно-традиційним галузям, таким як єврейська граматика і знаки кантиляції.
21 тевета 5731 (18 січня 1971) був убитий мусульманським убивцею в Тунісі, коли повертався додому з молитви Шахаріт. Його було доставлено для поховання до Землі Ізраїлю і поховано на кладовищі на Оливковій горі в Єрусалимі.
Після його відходу з життя засновану ним єшиву було перенесено до Святої Землі (Бней-Брак), і очолює її його син, рав Меїр Мазуз. Окрім його сина, який очолює засновану ним єшиву, також його зять, рав Іцхак Барда, займається викладанням Тори, написав респонси «Іцхак єранен» і очолює єшиву «Іцхак єранен» в Ашкелоні.
Зв'язки з Ребе
Через рава Нісана Пінсона виник зв'язок між равом Мазузом і Ребе[1].
Рав Мазуз дуже високо цінував діяльність шлухім Ребе в його країні й працював із ними у співпраці з любові та захоплення. І так він пише у своїй книзі «Іш мацліах», частина 2, розділ 31, у відповіді 5721 року (1960/1961) щодо мікв:
І був випадок у нашому місті, що прийшов мудрець-ашкеназ, рав Нісан Пінсон, хай береже його Творець і спасе, з хасидів Любавич, які мають звичай завжди прилучати багатьох до заслуги, АЕЯ, і захотів зробити тут мікву.
Листувався з Ребе: коли рав Мацліах Мазуз надіслав Ребе галахічну постанову і запитав думку Ребе з цього питання, Ребе утримався від відповіді на це[1]; 5728 року (1967/1968) Ребе написав йому листа у відповідь на його запитання про місце проживання його сестри та її чоловіка, який служив рабином у місті Сфакс. Згодом, коли його син, рав Меїр, відвідав Ребе (10 кислева 5752 (17 листопада 1991)), Ребе згадав листи, які отримав від його батька-гаона[2].
Наприкінці 5731 року (1970/1971), приблизно через вісім місяців після того, як його було вбито, у секретаріаті Ребе (оскільки звістка про його вбивство до них не дійшла) підготували листа з благословенням на добрий рік, адресованого рабі Мацліаху Мазузу. Після того як секретар вніс послання на підпис до Ребе, замість того щоб підписатися своїм святим іменем — як зазвичай щороку, Ребе зазначив власноруч: «Шахлах» [=залишив життя всьому живому][3].
Під проводом батька також його син, рав Меїр Мазуз, був близький до хасидизму Хабад і до Ребе.
Його книжка
- Респонси «Іш мацліах», 5 частин (частина 1, частина 2, частина 3, на сайті hebrewbooks)
- «Мацміах єшуа» — хідушім до Шасу
- «Іш мацліах» — «Піркей авот»
Родина
- Його син, рав Меїр Мазуз
Примітки
- ^ 1 2 *Рав Моше Маріновський, Людина істини, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2106, сторінка 42 (5785)
- ^ Рав Мазуз на роздаванні доларів у Ребе
- ^ Фотографія листа
(посилання не працює, 25 менахем-ава 5786 (8 серпня 2026))
Код особи: № 6131594000