Кватер
Кватер — єврейська назва пари, яка вносить немовля з жіночого відділення до чоловічого на урочистості бриту. Згідно з наведеним у святих книгах, допомога в перенесенні немовляти — сгула для синів[1].
Кватера називають також «другим сандаком» або «малим сандаком».
Походження назви
Того, хто приносить немовля, святою мовою називають «шушвін», а на їдиші — «гефатер» або «кефатер» [= як батько], оскільки він стоїть замість батька й приносить немовля, і з плином часу вимова цього слова змінилася, аж поки в народній мові не закріпилася як «кватер».
У «Лікутей сіхот»[2] наводиться, що «кватер» — це гра слів, названа так за «кавод тір», тобто його честь у тому, що він стоїть біля дверей.
А в «Арух га-шулхан»[3] написав, що це від слова «кторет».
Розвиток звичаю
Через закони віддалення, які діють між подружжям після пологів, батько не може сам узяти немовля з рук своєї дружини, і тому вносять немовля через посланця[4].
У той час, коли брит мілу проводили скромно, не було потреби в парі, яка перенесла б дитину з чоловічого відділення до жіночого.
З плином років виник звичай, згідно з яким під час бриту влаштовують велику трапезу, вшановують немовля, передають його з рук у руки, і збираються чоловіки та жінки на урочистість бриту, і з міркувань скромності виникла потреба переносити немовля з жіночого відділення до чоловічого, не створюючи ситуації, за якої чоловікові довелося б увійти до жінок або жінці до чоловіків, і тому подбали про подружню пару, яка перенесе немовля.
З цієї причини дуже суворо стежать за тим, щоб не бути «кватером» разом з іншою жінкою, навіть якщо вона його родичка, крім батька з донькою або сина з матір'ю.
Опору для цього звичаю Ребе наводить у «Лікутей сіхот»[2] із сусідства віршів у тижневій главі «Тазріа» «І восьмого дня хай буде обрізана крайня плоть його . . Такий закон про породіллю», з чого можна навчитися, що й жінка має стосунок до цієї заповіді.
У більшості законовчителів[5] наводиться, що кватер не зараховується до баалей брит, звільнених від читання «Таханун» і від частини постів, але є незгодні, які вважають, що й він вважається одним із баалей брит[6].
Різні звичаї
У кількох громадах, і серед них у хасидів Хабаду в Росії[7], у минулому було заведено, щоб кватером був саме молодий юнак, який ще не одружився.
У «Сефер хасидім»[8] наводиться, що обоє з подружжя (кватери), яким належить вносити немовля на брит, занурюються в мікві (також і жінка).
У «Кіцур Шулхан арух» він зарахував кватера до людей, зобов'язаних підніматися до Тори в день бриту.
Кватер одягає суботній одяг і бере участь у витратах на брит мілу більше за всіх інших, удостоєних почесних ролей[9].
Усі, причетні до принесення немовляти, одягають талит під час несення, і серед них кватер.
Якщо жінка вагітна, вона не буде кватером[10], і хоча Ребе написав, що не зміг з'ясувати звичай Хабаду щодо цього, він пояснив причину цього тим, що коли жінка вагітна, це не пара, оскільки з ними є ще й немовля[11].
У наших Ребе
Зазвичай наші Ребе, провідники поколінь, уникали з'являтися на публіці разом зі своїми дружинами, і згідно з наявними в нас відомостями єдиний раз, коли Ребе і ребецн Хая-Мушка були «кватерами», був на бриті р. Ашера Габера.
Див. також
Додаткова література
- «Оцар га-брит», частина 2, сторінка 244, широке зібрання звичаїв різних громад щодо кватера
Зовнішні посилання
- Рав Йосеф-Сімха Гінзбург, «Кватер» на бриті у «Сіхат га-шавуа»
- Рав Меїр Ашкеназі, Кватер чи кефатер?

Примітки
- ^ «Брит Давид», розділ 265, сеїф катан 28. «Оцар га-брит», розділ 12, пункт 9. «Ашрей йоладто», сторінка 141.
- ^ 1 2 «Лікутей сіхот», частина 22, сторінка 56.
- ^ «Йоре деа», розділ 265, пункт 11.
- ^ «Брит авот», розділ 5.
- ^ І такий звичай Хабаду. Див. «Шаар га-колель», розділ 131.
- ^ «Брит Йосеф», сторінка 72, від імені Магаршаля.
- ^ «Гаарот га-тмімім ве-анаш», Морристаун, випуск 198, «Трума» 5741, сторінка 19, від імені рава Залмана-Шимона Дворкіна.
- ^ Розділ 407.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 22, сторінка 56, від імені респонсів «Левушей мехлоль».
- ^ У «Брит авот», розділ 5, пункт 26, написав, що не знайшов джерела для побоювання, що це небезпека для плоду, але оскільки всього, що вважають небезпекою, слід остерігатися, — краще утриматися від дії. А в схваленні «Мінхат Ельазара» до книги «Зохер га-брит» написав на практиці, що якщо вагітність не видно всім, не треба цього побоюватися, але якщо її вагітність помітна, слід утриматися через побоювання лихого ока, що дивитимуться на неї, коли вона несе немовля.
- ^ «Лікутей сіхот», частина 22, сторінка 56.