Йосеф-Мордехай га-Мешарет
| Йосеф-Мордехай га-Мешарет | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Мешамеш бе-кодеш у Ребе Цемах Цедека |
| Дата народження | 5560 (1799/1800) |
| Рід діяльності | мешамеш бе-кодеш |
| Посада | мешамеш бе-кодеш у Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек), Рабі Шмуель Шнеєрсон (Ребе Магараш) і Рабі Шолом-Дов-Бер Шнеєрсон (Ребе Рашаб) |
Йосеф-Мордехай (5556 — 5558 — 5660) — мешамеш бе-кодеш у Ребе Цемах Цедека, Ребе Магараша і Ребе Рашаба, який прожив довге життя й помер у віці ста трьох років.
Біографія
Народився близько 5560 року (1799/1800)[1]. Свою посаду мешамеш бе-кодеш почав іще в Ребе Цемах Цедека 5591 року (1830/1831)[2]. Одного разу Цемах Цедек звелів йому спати в суці, а він відповів, що надворі холодно; Цемах Цедек відповів йому: «Амалек — холодний, у єврея є теплота; іди спати в суку і удостоїшся довголіття»[3]. Потім служив на цій посаді в Ребе Магараша. Одного разу Ребе Магараш попросив його увійти до суки, коли той був у гніві; Ребе Магараш сказав йому: «Йосефе-Мордехаю, ти, щоправда, „родовитий“[4], але треба поводитися шанобливо перед схахом, схах не любить гніву!»[3].
Після відходу зі світу Ребе Магараша почав служити машбаком у Ребе Рашаба. Одного разу, після того як Ребе Раяц дитиною запитав батька, чому кладуть руку на руку й схиляють голову під час «Моде ані», Ребе Рашаб покликав р. Йосефа-Мордехая і запитав його, як він каже «Моде ані»; р. Йосеф-Мордехай відповів, що кладе руку на другу, схиляє голову й вимовляє текст, а коли Ребе Рашаб запитав про причину, чому він так робить, відповів, що не знає, і так його виховали; Ребе Рашаб звернувся до Ребе Раяца й сказав йому: «Він робить так, бо так його навчив батько, а того — раніше, і так до Моше, нашого вчителя, й Аврагама, нашого праотця, адже Аврагам, наш праотець, був першим євреєм; треба робити, не питаючи чому...»[5].
Ребе Раяц розповідав про Йосефа-Мордехая, що той боявся блискавок і грому, і описував, як на Шавуот 5651 року (12 червня 1891) він увесь тремтів, чуючи гуркіт грому[6].
Ребе Раяц описував його так:
Хоча він був простою людиною, що мала низку вад, але те, що він бачив і чув, — велике надбання й велике багатство; одна добра якість була в ньому — він розповідав усе як було, мав дивовижну пам'ять; про кожне слово, подію чи випадок він згадував назву місця, час та імена людей — усе з найбільшою точністю, ніби це сталося того ж дня
Його головним обов'язком як машбака було топити піч і прибирати кімнати. Служив на цій посаді до зими 5658 року (1897/1898)[2]. Помер у віці ста трьох років[3], близько 5660 року (1899/1900)[1].
Примітки
- ^ 1 2 «Решімот 5626», і там указано 5660 рік як рік його відходу з життя, і що він помер у віці 91 року, а якщо так, то народився 5569 року (1808/1809).
- ^ 1 2 Аврагам-Ханох Гліценштейн, «Сефер га-толдот — Ребе Раяц», стор. 80.
- ^ 1 2 3 Менахем Зігельбойм, «Історія свята — свято Сукот», стор. 29[потрібне уточнення]
- ^ Він називав його родовитим за те, що той удостоївся служити в Цемах Цедека.
- ^ «Сефер га-маамарим 5710», стор. 224.
- ^ «Сефер га-маамарим 5709», стор. 173.
Код особи: № 5295325800