Бааль поель
Бааль поель означає вчителя, який добре вміє будувати свої слова так, щоб вони були добре сприйняті учнем.
Її визначення
Можна було б подумати, що для того, щоб передати розумну річ, щоб навчити учня інтелектуального предмета, достатньо того факту, що вчитель — найбільший мудрець. Людина, яка добре розуміє ідею, може навчити її. Це базовий критерій.
Але, вникнувши, виявляють, що цього недостатньо. Потрібно, щоб учитель був також «бааль поель». Що це означає?
Недостатньо, щоб учитель знав інтелектуальний предмет досконало. Потрібно, щоб він знав і вникав також у те, як передати інформацію учневі. Коли акцент ставиться на бааль поель, недостатньо бути найбільшим мудрецем, а потрібно на мить залишити мудрість і спуститися до учня. На його рівень. Лише так учень зможе сприйняти ідею[1].
Шлях впливу на учня на його рівні
Докладніше – Учитель і учень
Коли вчитель навчає учня чогось, можна уявити два варіанти. Або ідея, яку він передає, уже сумірна з учнем, якщо він справді постарається, він зрозуміє сам, а вчитель лише ще більше наближає до нього ідею.
Другий варіант, що вчитель і учень перебувають у несумірності[2]. Розуміння вчителя абстрактне й піднесене незрівнянно з розумінням учня. Скільки б він не намагався спуститися й передати учневі, учень усе одно не охопить досконало чудесну ідею вчителя.
Тут учитель бааль поель повинен докласти більше зусиль. Він повинен удатися до способу цімцуму, повністю скоротити весь свій безмежний розум, на мить зупинити витікання свого розуму й знайти прості літери, що стосуються учня й належать йому.
Після цього він повинен розширити й розвинути ідею, але не так, як ідея перебуває в чистому вигляді в його розумі, а так, як вона обмежена й на рівні учня.
Лише тоді він може передати ідею учневі. І навіть тоді він повинен остерігатися не розширювати надто сильно, щоб учень не заплутався. Берегти й вести учня правильним шляхом.
Усе це — служіння бааль поель.
Див. також
Додаткова література
- Маамар, що починається словами «Шофтім», у Гемшеху 5672
- Маамар, що починається словами «Зот хукат», у Гемшеху 5666
- Маамар «Веядата» 5657 — Москва