Аврагам Геллер
| Аврагам Гелер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Відомий як | Зейдл |
| Дата народження | 18 швата 5654 (25 січня 1894) |
| Дата смерті | 5 тевета 5751 (22 грудня 1990) |
| Місце поховання | старе кладовище Цфата |
| Місце проживання | Цфат, Раанана |
| Місце діяльності | Цфат |
| Рід діяльності | голова єшиви, громадський діяч |
| Освіта | єшива «Рідбаза» в Цфаті, єшива «Бейт Хатам Софер» |
| Посада | голова об'єднаної єшиви «Хатам Софер» і «Рідбаз» у Цфаті, голова релігійної ради Цфата, голова «Комітету надзвичайного стану» в Цфаті |
| Учителі | рав Яаков-Давид Віловський, Аврагам-Іцхак Кук, та інші |
| Сім'я | |
| Батько | р. Зеєв Гелер |
| Мати | Ципора |
| Дружина | Фріда, уроджена Барзель |
| Діти | Лея, Сара-Ора Гелер-Віленська, Ціпора Гелер, Мір'ям Свердлов, Єгудит Пелед-Гелер |
| Нагороди | |
| «Знак Гагани» «Знак Війни за відродження» «Знак захисника Цфата» «Почесний громадянин Цфата» | |
Рав Моше-Яаков-Аврагам Зейде (Зейдл) Геллер (18 швата 5654 (25 січня 1894) – 5 тевета 5751 (22 грудня 1990)) був громадським діячем і активістом та головою єшиви в місті Цфат.
Біографія
Народився в Цфаті 18 швата 5654 (25 січня 1894) у батька р. Зеєва Геллера і Ципори, четвертим поколінням у місті, правнук рава Шмуеля Геллера, який служив рабином Цфата, і з нащадків рава Йом-Това-Ліпмана Геллера.
У юності навчався в Цфаті в єшиві «Рідбаза», рава Яакова-Давида Віловського, і в єшиві «Бейт Хатам Софер», а потім отримав сміху на рабинство від низки видатних рабинів, серед них рав Аврагам-Іцхак га-Коген Кук.
5674 року (1913/1914) відбулося його весілля з його дружиною Фрідою, уродженою Барзель.
Після відходу з життя його батька, коли йому було лише 25 років, об'єдналися дві єшиви, що діяли в Цфаті (єшива «Хатам Софер» і єшива «Рідбаз»), і його було призначено їхнім головою.
Поряд із керівництвом єшивою приділяв багато часу громадській діяльності в місті Цфат, був серед засновників кварталу «Цофія» і серед керівників відділення руху «Мізрахі» у місті, а також допомагав діям «Хагани», збирав гроші на купівлю зброї та допомагав в інших діях, за які згодом отримав «Знак Хагани».
Під час Війни за незалежність очолював «Комітет надзвичайного стану» в місті Цфат, паралельно був головою комітету з мобілізації, опублікував разом із рабинами Цфата галахічну постанову про дозвіл будувати укріплення в Шабат і вийшов на чолі жителів, які дотримувалися Тори і заповідей, на роботи з будівництва укріплень, а згодом сподобився за це «Знака Війни за відродження».
Потім його було призначено головою релігійної ради в Цфаті, продовжував керувати єшивою і публікувати статті й книжки, і отримав «Знак захисника Цфата» 5763 року (2002/2003), приблизно через десять років після його відходу з життя, отримав знак «Почесний громадянин Цфата».
З прибуттям хасидів Хабаду до Цфата, наприкінці 5720-х років багато допомагав їм, зблизився з хасидутом через рава Аврагама Айзенбаха і почав вести регулярне листування з Ребе, що тривало близько двадцяти років, майже до його відходу з життя 5750 року (1989/1990).
Постійно роздумував над ученням хасидуту і навіть надсилав Ребе різні ідеї та нові тлумачення, що виникали в нього під час навчання.
Використовував свою посаду голови релігійної ради в Цфаті, свій вплив і розгалужені зв'язки, щоб допомогти зміцненню хасидів Хабаду та їхній діяльності.
Його дружина померла 5736 року (1975/1976), а він прожив довге життя, і в останні роки жив у будинку для літніх людей «Ціммерман» у Раанані, але просив поховати його в рідному місті, Цфаті.
Помер 4 тевета 5751 (21 грудня 1990), і в його похороні брали участь сотні жителів Цфата поряд із ветеранами-бійцями «Хагани» та ЕЦЕЛЬ. Похований поруч зі своїми предками на старому кладовищі Цфата.
5765 року (2004/2005) його було увічнено табличкою, встановленою мерією Цфата біля його дому на вулиці Ісраель Бак ріг Шимон бар Йохай в історичному єврейському кварталі, а 5771 року (2010/2011) мерія назвала його іменем провулок поруч із його домом.
Родина
- Його дочка Лея, дружина лікаря професора Шмуеля Шора
- Його онук, кінорежисер Ренан Шор, засновник і директор школи кіно «Сем Шпігель»
- Його дочка, професорка Сара-Ора Геллер-Віленська, дослідниця єврейської думки, почесна професорка кафедри єврейської думки Хайфського університету
- Його онук Урі Віленський, професор комп'ютерних наук у Чикаго, Сполучені Штати.
- Його дочка, поетеса Ципора Геллер
- Його дочка, Мір'ям Свердлов
- Його дочка, Єгудіт Пелед-Геллер, із числа бійчинь ЕЦЕЛЬ
Його праці
- «Битва за Цфат — легенда і дійсність», видання членів організації «Хагана» в Цфаті за сприяння мерії Цфата, друкарня Фрідмана, Цфат, 5733
- «Рабин-керівник і лікар» — життя і діяльність рабі Шмуеля Геллера, видавництво «Махшевет», 5749
- «Діврей Аврагам», частина 1, Єрусалим, 5739, на сайті HebrewBooks
- «Шем мі-Шмуель», респонси з галахи його діда рава Шмуеля Геллера
Зовнішні посилання
Код особи: № 1457323700