Хасидський словник:Балебатім
Балебатім (в однині: балебос) — прийнята у світі Тори назва євреїв, що дотримуються Тори і заповідей, основне заняття яких становлять справи світу, а не справи святості, а їхній спосіб ставлення до речей називається балебатіше ганахот.
У законовчителів галахи трапляється вислів «думка балебатім — протилежність думці Тори», а в хасидів гидували назвою «балебос» і ставилися до неї як до чогось огидного і брудного.
У галахічній літературі
Перше відоме джерело[1] вислову «думка балебатім — протилежність думці Тори» міститься в словах СМА на «Шулхан арух»[2], які Ребе згадував кілька разів[3]: «І якщо послухаєш моєї поради, не сідай із громадою в жодному суді, бо ти знаєш, що рішення балебатім і рішення вчених — дві протилежності, і сказали в розділі „Зе борер“, що так чинили чисті розумом в Єрусалимі: не сідали судити, якщо не знали, хто сидітиме з ними тощо».
Заведено розповідати, що рабини наводили цьому приклад із питання, де людина несе більшу відповідальність: коли її малий син розбив посудину в сусіда чи коли її тварина розбила, при тому що зазвичай пересічна людина скаже, що за сина відповідальність більша, тоді як за галахою саме у випадку з твариною справа серйозніша.
Це спрощене тлумачення не абсолютне, і воно навіть суперечить розповіді в Гемарі [4] про випадок, коли галаха вислизнула від великих Ізраїлю, і Гілель га-Закен запропонував: «Залиште Ізраїль: якщо вони не пророки, то вони сини пророків», і справді закон з'ясувався завдяки вчинкам синів Ізраїлю[5].
Водночас у хасидів розповідають про низку випадків, коли неможливо було запитати Ребе[6], і тоді йшли запитати супротивників учення хасидуту, як учинити, а насправді робили протилежне до того, що ті вирішили, і їхнє життя було врятовано[7], а від імені Цемах Цедека наводиться[8] від Магаріна з Ніжина, який сказав від імені свого батька Ребе Цемах Цедека, що коли треба щось зробити і не знають як, хай запитають у «балебатім» і зроблять навпаки[9].
Ребе підкреслює в низці місць[10], що ця галаха застосовується навіть тоді, коли є сумнів, чи йдеться про балебатім[11], і навіть тоді, коли йдеться про богобоязливу людину, яка знає закон досконально і, можливо, навіть знає закон краще за самого рабина[12], адже якщо вона не знає закону, проблема не в тому, що вона балебос, а в тому, що, попри те що вона знає закон і богобоязлива, оскільки те, як вона сприймає події, відповідає тому, як це є в цьому матеріальному світі, її світогляд викривлює те, як вона виносить рішення, і вона не лише викривлює закон, а це протилежність думці Тори.
Хасидський підхід
У наших Ребе, провідників поколінь, був прийнятий вислів, що звання «балебос» є чимось огидним і брудним[13], так що, коли Ребе Рашаб одного разу гостював у квартирі свого сина Ребе Раяца і звернувся до нього словом «балебос», хоча це було в простому значенні, а не як прізвисько, Ребе Раяц здригнувся і попросив батька відмовитися від уживання цього звання щодо нього.
Ребе пояснив сенс хасидського ставлення до цього вислову: хоча йдеться не про заборонені речі, проблема «балебоса» в тому, що весь його погляд і ставлення до справ, з якими він стикається, ґрунтуються на уявленнях світу, які хасидут «ненавидить найбільше», і нам обіцяно, що зрештою «балебатіше ганахот» стануть «безглуздям» у всіх синів Ізраїлю.
У своєму листі президентові Шазару Ребе пояснив йому суть хасидського авреха: на відміну від «балебатім», усе бажання яких полягає в тому, щоб жити біля тихих вод, і будь-яка зміна звичного порядку в їхніх очах безглузда, і вони ставляться до неї як до божевілля, у хасида все цілком навпаки — «людський матеріал революціонерів», який щодня прагне вийти з порядку вчорашнього життя, і все його служіння відбувається у вигляді руху і сходження, у дусі вислову мудреців: «У мудреців Тори немає спокою» ні в матеріальних справах, ні в духовних справах[14][15].
Сам Ребе кілька разів практично звертався до поняття «балебатім» і докладно пояснив, що, з одного боку, їм слід знати, що їм заборонено втручатися і висловлювати думку, і їм слід виявляти бітуль перед рабином і духовним авторитетом[16], і водночас писав керівникам громад, щоб вони не «ігнорували» їх, а навпаки, радилися з ними і давали їм відчути, що їхня думка важлива, і це для того, щоб вони відчували себе партнерами і учасниками в духовних справах, і це само собою вплине на них так, що вони більше допомагатимуть і діятимуть на благо цих справ[17].
Див. також
Додаткова література
- Йосеф-Іцхак Хітрік, «Вільний буде він для дому свого», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2054, сторінка 40
Зовнішні посилання
- «Балебатіше ганахот», збірник «Ваад Хаялей Бейт Давид», Шабат тижневої глави «Хукат», 6 тамуза 5770 (18 червня 2010)
Примітки
- ^ Схожі вислови трапляються в «Маген авот» Рашбаца (Лейпциг 5615 27, б: уже сказали мудреці мусару «спитай поради в жінок і зроби навпаки». І подібно до цього в книзі «Шаашуїм» р. Йосефа Забари, розділ 2.
- ^ «Хошен мішпат» § 3, сеїф катан 13, з респонсів Магаріва § 147, які він написав Магарашу, благословенної пам'яті.
- ^ Сіха 19 кислева 5720 (20 грудня 1959), та інші.
- ^ Псахім 66, а.
- ^ Хоча є ті, хто хоче натягнуто розмежувати думку балебатім, що є протилежністю думці Тори, і цей випадок, у якому від них не вимагалося вирішувати на власний розсуд, а вони покладалися на свою пам'ять або на своє відчуття, що підходить і дозволено і що не підходить і дозволено.
- ^ Під час Другої світової війни, або коли треба було таємно перейти кордон і для цього порушити святість Шабату, тощо.
- ^ Мовою хасидів «Фрегт мен а міснагед ун м'тут фаркерт».
- ^ «Ле-шема озен», Бруклін 5723, сторінка 62.
- ^ В оригіналі: Зол мен фрегн бай балебатім, ун тон фаркерт.
- ^ Див., наприклад, Доповнення до гадрану 5725. Сіха свята Пурим 5727 (26 березня 1967). Сіха 19 кислева 5720 (20 грудня 1959). Шабат тижневої глави «Екев» 5720. Сіха 12 тамуза 5718 (30 червня 1958). Та інші.
- ^ «Гітваадуйот» 5742, частина 2, сторінка 192-3.
- ^ Сіха 12 тамуза 5727 (20 липня 1967). А також у «Торат Менахем», частина 23, сторінка 164.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Мікец» 5713
- ^ «Цадик ла-мелех», частина 6, сторінка 121. «Насі ве-хасид», сторінка 457. Збірник «Ваад Хабад» 5770, випуск 34, тижнева глава «Хукат».
- ^ Див. подібне в «Ігрот кодеш», частина 19, сторінка 419, і у фотокопії листа в збірнику «Ваад Хабад» у попередній примітці.
- ^ Сіха 12 тамуза 5718 (30 червня 1958).
- ^ Вказівки щодо управління установою — Піттсбург. Лист Ребе в листку «Гіткашрут» 328.