Перейти до вмісту

Сни Йосефа

Матеріал з Хабадпедії

Сни Йосефа — це два сни, які бачив Йосеф у віці 17 років, коли перебував у домі свого батька в Землі Ханаанській.

Сни

Перший сон — Йосеф і його одинадцять братів в'яжуть омарім (снопи) в полі, раптом сніп Йосефа встає, а інші снопи звертаються до нього й кланяються йому[1].

Другий сон — сонце і місяць та одинадцять зірок кланяються Йосефу[2].

Ці сни призвели до посилення ненависті братів Йосефа до нього і до їхнього бажання вбити його. Унаслідок рішення не вбивати його, а продати в рабство, Йосеф потрапив до Єгипту, що призвело до здійснення снів, коли він був призначений заступником царя, а також до єгипетського вигнання.

У хасидуті

Ребе пояснює, що з того, що Йосеф бачив сни і про речі, пов'язані з «поставлена на землю» (у першому сні про снопи), і про справи «а вершина її сягає небес» (у другому сні, про зірки й світила), так і єврей має бути в служінні, починаючи із земних справ і до духовних справ.

І роз'яснення докладніше: «В'яжемо снопи»: колоски, з яких в'яжуть снопи, кожен із них виріс на місці (і в ямці) сам по собі, і вони відокремлені один від одного. А служіння людини — зібрати й об'єднати їх у «снопи». А де здійснюється це служіння — «посеред поля».

І вказівка з цього: душа єврея спускається вниз, у «поле», цей світ, який є місцем поділу, кліпот і ситра ахра, і вдягається в тіло й тваринну душу, які — щось і реальність самі по собі, і служіння в «полі» — це скасувати єшут і поділ, що походять з боку тіла й тваринної душі, і зібрати й об'єднати всі свої сили для служіння Всевишньому — «в'яжемо снопи». А після служіння «в'яжемо снопи посеред поля» має бути ще служіння «і вклонилися моєму снопу» — поклоніння і бітуль «снопу» праведника Йосефа:

Усі сини Ізраїлю — «одна цілісна постать». І подібно до того, як у постаті тіла людини всі органи мають бути підпорядковані «трьом правителям» (моха, ліба ве-кавда — три головні органи, мозок, серце і печінка, які владарюють над усім тілом), і головне — має бути підпорядкування всіх органів голові, бо саме тоді це здорове тіло, — так і в «цілісній постаті» всього Ізраїлю.

Недостатньо служіння «в'яжемо снопи», коли скасовують сили тіла й тваринної душі та об'єднують їх для служіння Всевишньому; після того як утворився «сніп» (образ служіння) — йому ще треба скасувати себе перед «снопом» праведника Йосефа, Ребе, глави покоління, який є головою постаті Ізраїлю, який дає вказівки й керує всіма синами Ізраїлю, подібно до того як голова керує всіма органами тіла. У внутрішньому сенсі справи, і до служіння «в'яжемо снопи» є «і вклонилися моєму снопу», бітуль перед праведником покоління; бо саме те, що єврей може здійснювати своє служіння «посеред поля», — це завдяки внутрішньому бітулю, який є в душі перед праведником Йосефом. Але в порядку служіння єврея знизу вгору спочатку має прийти нижній щабель «в'яжемо снопи», а після цього — скасувати «сніп», також і образ святості, перед насі — «і вклонилися моєму снопу».

Це служіння «посеред поля», але щоб вийти повністю з обмежень тіла й тваринної душі, що є істиною справи тшуви, щоб душа єврея повернулася до Святого, благословенний Він, і була на тому самому щаблі, на якому вона була до свого спуску в тіло, заради чого й був увесь спуск душі вниз.

І це зміст другого сну, у якому йдеться тільки про небесні справи. — Він уже вийшов із «поля», бо вже завершив усе служіння в земних справах. І тому в другому сні не згадано служіння «в'яжемо», збирання розрізнених речей, оскільки це служіння вже завершене. Його служіння тепер — тільки в небесних справах, духовних справах — «і дух повернеться до Б-га, який дав його».

Але служіння внутрішнього бітулю образу перед главою покоління повторюється і в другому сні — «і одинадцять зірок (і в образі зірок) кланяються мені»:

Не слід думати, що внутрішній бітуль перед Йосефом потрібен тільки тоді, коли зайняті служінням «посеред поля», що оскільки це місце поділу, треба остерігатися й забезпечити, щоб не було живлення для кліпи, але коли зайняті тільки небесними справами, у цьому бітулі немає потреби.

На це приходить вказівка з другого сну: «і одинадцять зірок кланяються мені» — що поклоніння і бітуль перед праведником Йосефом необхідні навіть тоді, коли перебувають у найпіднесенішому служінні «а вершина її сягає небес»[3].

Примітки

  1. ^ Берешит, 37, 6-7
  2. ^ Берешит, 37, 6-7
  3. ^ «Торат Менахем» том 27, Шабат глави «Ваєшев», 1-й день Хануки, Шабат мевархім тевета, 5720 (січень 1960) с. 248 і далі

Повідомити про помилку на цій сторінці