Пульс
Поєднання душі з тілом здійснюється двома рухами — «рацо і шов». Це правило чинне на всіх рівнях — від найвищих світів до найнижчого створеного тіла. Ці два рухи (поширення і віддалення) називаються «пульсом».
Пульс існує в кожному аспекті й на кожному ступені, оскільки на будь-якому ступені, про який ідеться, є душа, тіло і кров; і душа оживляє тіло за допомогою крові через пульс. Пульс — це спосіб, у який душа творіння вбирається в його кров, щоб оживляти тіло[1].
Два аспекти пульсу
У пульсі є два аспекти, що називаються «дфіку де-ліба» і «пульс на руці». У хасидуті ці два поняття роз'яснюються в багатьох місцях[2]:
- «Дфіку де-ліба» — внутрішній аспект пульсу, а в сфірот це поєднання Аби та Іми (Хохми і Біни):
Джерело і корінь життєвої сили світів («душі» світів) — сфіра Кетер; спочатку життєва сила вбирається у сфіру Хохма, а поширення життєвої сили від неї в усі сфірот відбувається через убирання сфіри Хохма у сфіру Біна. Убирання Хохми в Біну відбувається рухом поширення і віддалення, який називається «дфіку де-ліба». Це притягування називається внутрішньою життєвою силою, і саме воно — існування і життя органів (а в духовному — життя й існування заповідей, які називаються «248 органів Царя»).
Ця внутрішня життєва сила подібна до биття серця, що оживляє людину: внутрішня життєва сила людини вбирається в матеріальну кров і завдяки цьому підтримує існування людини та оживляє її.
- «Пульс на руці» — зовнішній аспект пульсу, а в сфірот це поєднання Зеїр Анпіна і Нукви (іноді зване поєднанням «вав» і «гей»)[3]:
Його суть зрозуміла з прикладу пульсу на руці: внутрішня суть життєвої сили душі притягується в серце, а відсвіт від зовнішнього боку серця притягується, щоб оживляти зовнішні органи. У духовному його суть — зовнішнє притягування милостей Всевишнього в матеріальність світу — у дітях, здоров'ї та прожитку (діти, життя і прожиток).
Примітки
- ^ Згідно з «Тора ор», Берешит, кінець маамару, що починається словами «Кі ка-ашер га-шамаїм га-хадашім», «Лікутей Тора», Пкудей 8а, «Ор га-Тора», Шір га-шірім 486-7, «Ор га-Тора», Ваєра 750-1500, та в інших місцях.
- ^ Так, наприклад, це пояснюється щодо «обчислення Мішкану», «Мішкану, який був обчислений», «І Г-сподь згадав Сару», «Голос коханого мого стукає» та ін.
- ^ Але й він сам — його джерело і корінь у Кетері (через убирання в ахораїм де-Аба).