Песах-балагула
| Песах-балагула | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Місце поховання | Любавичі |
| Місце проживання | Любавичі |
| Рід діяльності | візник (балагула) |
| Освіта | хедер у Любавичах |
| Сім'я | |
| Діти | Шломо та інші |
Песах-балагула (відомий також на прізвисько «Пейше») був євреєм, жителем містечка Любавичі, хасидом у поколінні Ребе Рашаба. Завдяки своїй професії візника Песах зустрічав багатьох хасидів, і його образ згадується й описується багатьма хасидами, які побували в Любавичах.
Біографія
Песах («Пейше») народився в Любавичах, у сім'ї візників упродовж кількох поколінь.
Він був ровесником Ребе Рашаба і навчався разом із ним у хедері.
Згодом він казав: «Кожен продовжує професію своїх батьків: його батьки були адморами, тому він адмор. А я — мої батьки були візниками, тому і я візник»[1].
Розповідають, що учні-тмімім запитували його про дитинство Ребе Рашаба, і він відповів, що пам'ятає, як Ребе любив чорний хліб. На подив слухачів він розповів, що Ребе, який походив із багатого дому, щодня приходив із білим хлібом, а прийшовши до хедеру, мінявся своїм шматком хліба з одним із бідних дітей.
Ця розповідь виражає рівень розуміння Пейше, який не був особливо вченим.
Про його гідність і про його зв'язок із Ребе Рашабом, з іншого боку, розповідав рав Іцхак-Давид Гронер:
Після відходу Ребе Рашаба жителі Любавичів увійшли й розібрали одяг та інше, і Пейше-балагула був дер айнцігер [= єдиним], хто прикрикнув на них, а після цього спалахнула пожежа, не доведи Б-же, і спалила будинки тих, хто взяв, а коли вона дійшла до Пейше-балагули, пожежа зупинилася.
— Тшура Зіркінд, 20 менахем-ава 5775 (5 серпня 2015), сторінка 7
Як візник він возив гостей, які приїжджали до Любавичів, із залізничної станції в Рудні, і різко їх вичитував[2].
Також рав Єхезкель Абрамський розповідав, що його віз р. Песах-балагула[3].
Помер у Любавичах після відходу з життя Ребе Рашаба[4], і там місце його спочинку.
Родина
- Його син Шломо
- Вольф та Ісер, обидва — зяті р. Шмуеля Блінера, сина р. Міхоеля Блінера
Додаткова література
Примітки
- ^ «Тшура Зіркінд» (20 менахем-ава 5775 (5 серпня 2015)), с. 7. І там сказано, що він сказав це самому Ребе Рашабу, але у відомій версії це було сказано невизначено. І можливо, він любив казати це постійно.
- ^ «Сефер га-сіхот 5701», с. 35; «Сефер га-сіхот 5707», с. 118.
- ^ Рав Залман Ханін розповідав у «Бейт Мошіах» від його імені: «Найняли для мене „Пейше-балагулу“, щоб він відвіз мене на залізничну станцію в Рудні, а з поваги й ввічливості єшива послала бахура, учня-гаона р. Аврагама-Еліягу Плоткіна, провести мене до залізничної станції».
- ^ За розповіддю рава Іцхака-Давида Гронера у «Тшура Зіркінд» (20 менахем-ава 5775 (5 серпня 2015)), сторінка 7.
Код особи: № 7288147100