Йосеф (Джеррі) Шестак

Пан Йосеф (Джеррі) Шестак (англійською: Jerome Joseph "Jerry" Shestack; 25 швата 5683, 11 лютого 1923 — 18 ава 5771, 18 серпня 2011) — друг Хабаду, адвокат і правозахисник у Філадельфії, активіст Демократичної партії, який у 5757—5758 роках (1996–1998) обіймав посаду президента Американської асоціації юристів (ABA — American Bar Association), і посол США в ООН у Комісії з прав людини за призначенням президента Джиммі Картера.
היה רשום באופן קבוע ברשימת 100 עורכי הדין המשפיעים ביותר בארצות הברית,
Біографія
Народився в Атлантик-Сіті, Нью-Джерсі, у батьків Іцхака (Ізидора) і Леї (Ольги) Шестак.
Його родина була скромного статку, і його дід, який обіймав посаду рабина, сильно на нього вплинув.
Коли йому було 10 років, родина переїхала жити до Віннфілда у Філадельфії, а після закінчення старшої школи він почав навчатися в Пенсильванському університеті і 5703 року (1942/1943) здобув ступінь бакалавра з історії та економіки.
בין השנים תש"ג-תש"ו שירת בצבא ארצות הברית במהלך מלחמת העולם השנייה ושימש כקצין בסיפון נושאת המטוסים USS Ticonderoga, נפצע במהלך מתקפת הקמיקזה היפנית על הספינה, וניצול בזכות הקפדתו על שמירת כשרות מפגיעה קשה יותר כיון שנעדר מהסיפון באותה שעה שהוגשה ארוחה לא כשרה, ושהה במקום מוצנע יותר.
Після закінчення війни почав вивчати право в Гарвардському університеті і вже тоді розпочав громадську діяльність і домагався відкриття університетських лав для вивчення права також для жінок.
עם סיום לימודיו, החל לעבוד בבית המשפט לערעורים של ארצות הברית ובמקביל עסק בהוראת משפטים.
5711 року (1950/1951) одружився з Марсіярозою Шлейфер[1].
Згодом викладав у школі права Пенсильванського університету, був почесним членом школи права Колумбійського університету і мав три ступені почесного доктора права.
Основна його діяльність як адвоката з 5715 по 5751 рік проходила в юридичній фірмі «Шнейдер, Гаррісон, Сігал і Льюїс».
Поряд з адвокатською діяльністю брав активну участь в американській політиці в Демократичній партії і, серед іншого, писав промови для віцепрезидента Г'юберта Гамфрі, Сарджента Шрайвера і сенатора Еда Маскі.
Він був співзасновником і головою Комітету юристів з міжнародних прав людини, головою постійного комітету Міжнародної асоціації юристів з прав людини, радником Американського товариства міжнародного права, уповноваженим Міжнародної комісії юристів, а також членом-засновником і першим виконавчим директором Комітету юристів за громадянські права відповідно до закону, скликаного президентом Джоном Ф. Кеннеді у 5723 році (1962/1963), і входив до ради директорів Мексикансько-американського фонду правового захисту та освіти. 5739 року (1978/1979) був призначений послом у Комісії ООН з прав людини.
Був значущим діячем Американської асоціації юристів, заснував секцію прав і відповідальності особи ABA, 5733 року (1972/1973) був призначений головою комітету у справах психічно хворих, був головою Центру прав людини ABA, а в 5757—5758 роках (1996–1998) був президентом ABA,
Багато писав на теми прав людини та на інші теми.
Крім діяльності в галузі права і політики, був головою Центру американської поезії, президентом Єврейського видавничого товариства Америки, членом ради директорів Тель-Авівського університету, членом ради директорів Єврейського університету, членом Американського єврейського конгресу, членом Американського єврейського комітету і президентом синагогальної громади «Гар-Ціон», яка в ті роки була найбільшою громадою у Філадельфії. Був членом ради Меморіального музею Голокосту США.
בשנת תשס"ו קיבל את מדליית איגוד עורכי הדין האמריקאי, עיטור הכבוד הגבוה ביותר של ארגון זה. בהודעה נאמר, "במקום שבו אנשים סבלו, ג'רי עזר להם. מאמציו הבלתי נלאים שירתו לא רק את תורת המשפט האמריקאית, אלא באמת שירתו את העולם". בשנת תשס"ח הוענק לו פרס גרובר לצדק, ובתשס"ט פרס לויד נ. קאטלר על מפעל חיים של ועדת עורכי הדין לזכויות האזרח. בהצהרה של שרת החוץ של ארצות הברית, הילרי קלינטון, אמרה שהיה "עובד ציבור מחויב ומגן עיקש של זכויות אדם", והוסיפה, "כנשיא לשכת עורכי הדין האמריקאית, ובשנים שלאחר מכן, הוא קבע את הסטנדרט לאופן האזרח מנהיגי חברה יכולים לקדם זכויות אדם".
Помер 18 ава 5771 року (18 серпня 2011) від ниркової недостатності у своєму домі в Сентер-Сіті.
З хасидами Хабаду
Протягом багатьох років рав Аврагам Шем-Тов, шаліах Ребе у Філадельфії, налагодив особистий зв'язок із паном Шестаком і залучив його до допомоги в юридичній і філантропічній діяльності на благо установ Любавич у країні.
כך לדוגמה, כאשר עיתון מסוים פרסם כתבה מכפישה בנוגע לפעילות ליובאוויטש בפילדלפיה, עירב הרב שם טוב את מר שוסטאק, והוא הצליח להביא לידי כך שאותו עיתון יפרסם כעבור שבוע התנצלות ובקשת מחילה.
Уже 5739 року (1978/1979) Ребе надіслав йому особливий лист подяки за його участь у переговорах з польською владою[2].
Коли вибухнула «Справа про книги», Ребе попросив секретаря рава Хаїма-Єгуду Кринського звернутися до рава Шем-Това з проханням залучити Шестака до команди адвокатів від руху Хабад, і той справді успішно працював разом із паном Натаном Левіним, і вони зуміли домогтися повної перемоги й повернення книг у володіння бібліотеки Любавич[3].
Зовнішні посилання
- Адвокат Хабаду пішов із життя

- Стаття про його відхід з життя на сайті Бейт Хабад
(англійською)
Примітки
- ^ 5731 року (1970/1971) його дружина стала першою жінкою, яка вела випуск новин на відомому і великому телеканалі, і тим самим проклала шлях багатьом іншим жінкам у цих ролях.
- ^ Переклад листа з англійської, виконаний редакцією «Лахлухіт геулатіт».
- ^ Так було ухвалено рішення: ідемо до суду • спогади рава Кринського