Зміна сутності
Зміна суті — термін у хасидуті, що визначає внутрішню зміну речі, яка стає зовсім іншою річчю (на відміну від зміни реальності, що визначає лише зовнішню зміну).
У вченні хасидизму
Загалом ця зміна визначає всяку річ, що виникла способом щось із нічого, коли одна реальність перетворюється і стає новою реальністю, зовсім не пов'язаною з попередньою реальністю. Один із прикладів цього, що наводяться в хасидуті, — іскра вогню, яка виходить із каменя, бо іскра вогню — зовсім інша суть, ніж суть каменя[1].
У порядку сходження світів зміна суті переважно — у виникненні ступеня Адам Кадмон (АК) з Його Сутності та Єства, коли всякий Б-жественний ступінь поза Його Сутністю, хоч яким духовним і високим він був би, — це нова й зовсім інша суть порівняно з Б-жественною суттю Його Сутності та Єства[2], а також у виникненні матеріального світу Асія, що є сотворенням матеріального щось із духовного нічого.
І в самій людині є щось подібне до зміни суті — як у породженні потомства, коли духовна насолода створює матеріальну реальність, яка розвивається і росте в утробі жінки, поки не стає новою реальністю способом щось із нічого, так і в силі думки, яка, перш ніж думка прийшла йому в голову, зовсім не мала реальності[2].
Відсвіт через масах і парсу
У багатьох місцях у хасидуті наводиться, що відсвіт, який розкривається через масах і парсу, відбувається лише способом зміни реальності, але при детальнішому розгляді в низці місць наводиться, що і щодо відсвіту таким способом можлива зміна суті[3].
У служінні Всевишньому
У служінні Всевишньому зміна суті пов'язана зі служінням тшуви, оскільки, на відміну від служіння Всевишньому у звичайному порядку, яке здійснюється способом ходіння й підйому зі ступеня на ступінь, у служінні тшуви людина підноситься способом незрівнянного стрибка[4].