Еліезер Штейнман
| Еліезер Штейнман | |
|---|---|
Журналіст, письменник і редактор | |
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | אליעזר שטיינמן[В] |
| Дата народження | 5652 |
| Дата смерті | 5730 |
| Місце поховання | Кладовище Кір'ят-Шауль[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Місце проживання | Москва, Земля Ізраїлю |
| Рід діяльності | письменник, журналіст, есеїст, літературний редактор, дитячий письменник, рабин[В] |
| Освіта | єшива в Кишиневі |
| Сім'я | |
| Батько | рав Натан Штейнман |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] літературна премія імені Бялика[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Пан Еліезер Штейнман (5652 — 5730) — журналіст, письменник і редактор. Написав серію книг про учення хасидуту.
Біографія
Народився в Польщі у батька, рава Натана Штейнмана. У юності навчався в єшиві в Кишиневі й отримав сміху на рабинство.
У 5677 році (1916/1917), після революції, унаслідок якої до влади прийшли комуністи, переїхав до Москви і займався написанням, редагуванням і публікацією публіцистичних статей у пресі.
У 5684 році (1923/1924) репатріювався до Землі Ізраїлю, де продовжив писати.
Серія книг «Беер га-хасидут»
Однією з головних його справ було написання серії книг «Беер га-хасидут», у яких він глибоко розглянув учення хасидуту, але у формі, пристосованій для сучасного читача.
Серія містить десять томів, із яких два (томи 4-5) присвячені вченню хасидизму Хабад.
У 5723 році (1962/1963) написав статтю для «Сефер га-Кан».
Листування з Ребе
Зв'язок Штейнмана з Ребе почався, коли він почав писати свої книги про вчення Хабаду. Він надіслав листа раву Аврагаму-Ханоху Гліценштейну і попросив його принести йому книги хасидуту, щоб він міг їх вивчити.
Спершу рав Гліценштейн цього не хотів, але коли запитав про це Ребе, Ребе звелів йому принести Штейнманові книги, які той попросить, і навіть звелів йому зовсім не говорити зі Штейнманом про Тору і заповіді.
Після виходу його першої книги із серії «Беер га-хасидут», про вчення рабі Нахмана з Брацлава, Ребе вперше написав йому листа, у якому написав, що для того, щоб розглянути вчення хасидуту в усій повноті, йому необхідно прийняти для себе спосіб життя за Торою, як роз'яснюється у вченні хасидуту[1].
У відповідь на це Еліезер Штейнман написав Ребе, що причина написання серії — велика духовна шкода, якої завдали його попередні книги, і він хоче виправити її написанням цієї серії. А щодо слів Ребе, додав він, він так і зробить, але поступово.
Однією з головних тем, навколо яких точилося листування, була необхідність дотримання Тори і заповідей. У ході листування Ребе закликав його до гідності зазначення посилань на джерела в його книгах.
Коли він закінчив роботу над томами про вчення Хабаду, надіслав Ребе перші примірники, що вийшли з друку.
В одному з листів[2] Ребе пише письменникові Штейнману: «Я прийшов подякувати вам за вашу увагу і за книги, які ви надіслали до моєї бібліотеки, і сподіваюся, що й надалі ви чинитимете так, а неможливе навчання без нового. І хай буде воля, щоб ви йшли від сили до сили у вашій роботі, особливо в поширенні ідей учення хасидуту, відповідно до вимоги, яку ставлять до кожного з нас, щоб це було у вигляді постійного додавання, і тим більше що вам дано можливість донести їх і впровадити їх у багатьох колах, на які ви маєте особистий вплив». І в іншому листі [3]: «Сподіваюся, що на момент отримання цього мого листа ви вже продовжуєте свою роботу у себе вдома, і сподіваюся, що ви поставите на чолі своєї роботи зараз підготовку двох томів, які вам ще належить зробити щодо хасидизму Хабад, і завершите їх якнайшвидше, тим більше що цей рік — рік стоп'ятдесятиріччя відходу з життя автора «Танії», а слово, сказане вчасно, — яке воно добре. А дія, що чиниться з радістю, додає благословення та успіху, як відомо, наскільки наші вчителі, благословенної пам'яті, звеличували радість, і тим більше радість заповіді, а в нашому випадку — поширення вчення Хабаду»[4].
Зі слів Еліезера Штейнмана про Ребе
У своїй книзі «Беер га-хасидут – Мішнат Хабад» [5] письменник Штейнман пише про Ребе:
«Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон у наші дні з силою продовжує і високо несе ланцюг провідників Хабаду, наймогутніших із пастирів із покоління в покоління. І в ньому поєдналися в добрій сполуці та в належній мірі глибина дослідження і чарівність пояснення. Багатство тлумачення і дар дії, гостра вченість у відкритій і таємній частині Тори та мудрість проводу. Особливе розуміння дано йому — сидіти в тіні своїх учителів, світочів Хабаду, багато в чому спиратися на них, аж до того, щоб розчиняти свої нові тлумачення Тори в їхніх словах, розкривати в їхніх явних бесідах і в натяках їхніх промов усяку правдиву і животворну для душі думку, що виходить із його власного джерела. Удостоїлося вчення Хабаду того, що Шхіна мудрості, розуміння і знання не відходить від його дому навчання, і в його царстві немає, борони Б-же, заходу і закриття джерел.
... Там, де ми бачимо скромність рабі Менахема Шнеєрсона, там ми чуємо і його твердий і впевнений голос. Буває скромність, пов'язана з надмірним страхом, зі страхом виносити рішення, і вона породжує непевну мову і надмірну боязкість і назовні. Але краща скромність, чия слава всередині, а перевага її чарівності — в її формі та розкритті, а не в її змісті й логіці. Личить скромність душі; але думка, коли вже вона знаходить вираження, мусить бути сильною. Для чого взагалі мова? Щоб оживляти душі. І лише мова, що кипить силою, що виливає міць упевненості, здатна виконати своє призначення. Діє лише сила того, хто діє; провід іншими вимагає впевненого кроку. Сила рабі Менахема у відкритій частині Тори надає йому подвоєної потуги в його бесідах про речі, що становлять таємниці світобудови. Він дивовижно поєднує галаху з агадою. Усі його шляхи в сокровенному переплетені з галахою. Усякий вислів Хазаль, закон і галаха чи логічний аргумент, який рабі Менахем порушує у своєму міркуванні, одразу виблискує таємничим сяйвом. Є ті, хто прогулюється в Пардесі, які щоразу, коли треба перейти з області пшату в області ремезу. Драша і соду, стрибають по горах і пагорбах або принаймні перестрибують через перегородки і проламують огорожі між областю й областю. А рабі Менахем прогулюється в Пардесі, входить у володіння і виходить із володіння, ніби все — лише одне володіння. Одна ділянка, один цільний виріб, одна долина. Як сказано: «Я вразив, і Я зцілю» — поставив перегородки і розхитую їх. Усі коштовні камені пшату, ремезу, драша і соду зібрані разом під його тлумаченнями. Людина таємниці, чиє вчення ясне. Своєю логікою він розвіює всякий туман, своїм гострим розумом розтинає і пробиває хмари невиразності. Прозорий — і має в достатку. Щоб навчити тебе, що прозорість і глибина не суперечать одна одній. Доля рабі Менахема Шнеєрсона — з найяснішими з мудреців Хабаду».
Додаткова література
- «І розповідали», додаток «Бейт Мошіах» до свята Песах 5784 (23 квітня 2024), с. 76-79.
Зовнішні посилання
- Рав Еліягу Швейка, «Людина, яка в дорозі», у Тшурі з весілля родини Накі — адар 5780 (лютий–березень 2020)
- Ребе і письменник Еліезер Штейнман
Примітки
- ^ «Ігрот кодеш», том 12, лист 4134
- ^ «Ігрот кодеш», том 16, лист 6009.
- ^ «Ігрот кодеш», том 22, лист 8612.
- ^ Є ще десятки листів Ребе письменникові Штейнману, і їх можна знайти в покажчиках до томів «Ігрот кодеш», у покажчику імен під ім'ям «Штейнман».
- ^ Тут наведено лише уривки. Повністю текст можна прочитати в збірнику «Гіткашрут», випуск 849, «Етапи поширення вчення Ребе», і в книзі Штейнмана «Беер га-хасидут», том 2, с. 205-203.
Код особи: № 1627839300