Виникнення через чистоту
Одне з правил мікв — її виникнення через чистоту, і це повеління Тори у вірші «Але джерело і колодязь, скупчення води будуть чисті», і мудреці вивели з вірша «буде чистий», що виникнення мікви має відбутися через чистоту, тобто через річ, яка не сприймає нечистоти.
Практичні наслідки
Цей закон тягне за собою багато наслідків: заборонено, щоб води мікви стікали до неї через річ, що сприймає нечистоту, і тому якщо поклали метал, чи їжу, чи напій, чи будь-яку посудину, що сприймає нечистоту, у місці, де вода спускається в басейн для занурення, вода непридатна для занурення. З цієї причини заборонено також, щоб людина вливала воду в басейн для занурення безпосередньо, хіба що шляхом притягнення, коли вона вилила воду на деякій відстані від басейну для занурення, і звідти вода притягнулася в мікву.
Також, зрозуміло, заборонено, щоб сам басейн був зроблений із речі, що сприймає нечистоту, не лише цілком, а навіть частково, бо якщо частина стін басейну для занурення складається з речі, що сприймає нечистоту, яка утримує мікву, міква непридатна для занурення.
У законовчителів знайдено два підходи до таких проблем: перший, суворіший, — коли отвір розташований на дні басейну й утримує всю воду. Так ставиться і «Діврей хаїм» із Цанза до такої мікви[1]:«А ось у підлозі мікви є великий отвір, щоб випускати воду для очищення мікви, і є металева пробка, що закриває цей отвір, щоб його не відкривали, крім як за потреби очистити басейн, а коли відкривається згадана металева пробка, басейн залишається порожнім без води, така суть будови тих мікв, як бачили мої очі в кількох згаданих домах: і ось згідно з цим усе стояння вод мікви — через згаданий метал, виходить, що все існування мікви — через річ, що сприймає нечистоту, бо прості металеві посудини сприймають нечистоту.»
Вказівки Ребе
З цього питання Ребе висловлюється особливо різко:
Те, що він написав про мікву. Хоча одне слово в його листі нерозбірливе, але, мабуть, мається на увазі, що вода з мікви виходить і закривається залізною пробкою, яка закриває отвір у підлозі мікви. І я був вражений, прочитавши це, і, можливо, це не те значення. І вже голосно протестували проти дозволу того, що зроблено спочатку з тим, щоб його закріпити... І напевно він має копію листа від його святості Ребе Рашаба (хай перебуває душа його в раю), який не хотів закривання отвору навіть гумою (каучук) через думку, що вона сприймає нечистоту, і радив у кількох місцях робити закупорювання простими дерев'яними предметами, зробленими дуже гладкими. А оскільки між деревом і каменем важко домогтися точного й щільного прилягання, то порада на це — кут підлоги роблять частиною його з дерева, і в ній отвір, що закривається дерев'яною пробкою, а щільне прилягання дерева до дерева легше, але що ще краще, і так робили всюди, куди сягає моя рука, — тобто щоб узагалі не було отвору в підлозі, і виводили воду помпою (насос), і ще краще насосом, що називається сифон, і це відомо тим, хто займається подібним
.
У листі Ребе згадує також думку Ребе Рашаба не робити гумової пробки, щоб закривати отвір, оскільки є думка, що й гума сприймає нечистоту.
На практиці ця суворість не стосується на ділі мікв, у яких отвір гашаки розташований збоку, бо в такому разі предмет не зроблений, щоб служити вмістилищем або для мідрасу, і тому не сприймає нечистоти, чого немає в хабадській мікві, яка будується за методом бор аль габей бор, де отвір гашаки — у підлозі верхньої мікви. Про це зауважує Ребе:
А те, що написала Ваша честь, адже не призначили для мідрасу. Можна сказати просто, що оскільки вона закриває отвір, розташований у підлозі, то, крім того, що часто лише мала її частина виступає над підлогою, і відповідно та, що занурюється, або той, хто закриває отвір, наступає на неї ногою, випадково або ж навмисно, щоб добре закрити отвір, то навіть якщо вона сильно виступає, іноді допомагають собі, стаючи на неї, щоб узяти щось зі стін мікви тощо. І само собою зрозуміло, що якщо на неї наступають навіть випадково, то вона становить частину підлоги і її призначили для цього. І більше того, якщо на неї також наступають, щоб добре закрити отвір, то зрештою через це закривання вона стає частиною підлоги, яка призначена для мідрасу, і це теж називається призначенням для мідрасу
.
У хасидизмі Хабад дуже суворо підходили до цього питання. Так, наприклад, провідники Хабаду заборонили використання пластику, попри те, що він прийнятий в усіх міквах світу, оскільки більшість законовчителів постановляють, що пластик (зроблений головним чином із нафти) не сприймає нечистоти, але Ребе заборонив його використання:[2] «... На його лист про нейлон і пластик — як мені здається (майже напевно) є зміни (тепер, і це змінюється також час від часу) щодо речовин, із яких роблять згадане. І оскільки його святість Адмор (хай перебуває душа його в раю) вважає гуму річчю, що сприймає нечистоту, — не слід використовувати і згадане...»
Примітки
- ^ Шут «Діврей хаїм», «Орах хаїм», сіман 45.
- ^ Наведено в «Шаарей галаха у-мінгаг».