Благословення «Боре нефашот»
Благословення «Боре нефашот»
|
|---|
|
"בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, בּוֹרֵא נְפָשׁוֹת רַבּוֹת וְחֶסְרוֹנָן עַל כָּל מַה שֶּׁבָּרָאתָ לְהַחֲיוֹת בָּהֶם נֶפֶשׁ כָּל חַי, בָּרוּךְ חֵי הָעוֹלָמִים". / «Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, боре нефашот работ ве-хесронан аль коль ма ше-барата лехахайот бахем нефеш коль хай, барух хей га-оламім». / «Благословенний Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, що створює багато душ та їхні нестатки, за все, що Ти сотворив, щоб підтримувати ними життя всякої живої істоти, благословенний Той, Хто живе вічно». |
Благословення «Боре нефашот» — це заключне благословення, яке вимовляють після їди інших страв і напоїв, крім випічки, плодів, якими славиться Земля Ізраїлю, і вина.
Установлення благословення
Це благословення вперше наводиться в Мішні в трактаті «Брахот»[1] як благословення перед питтям води — думка, яку не було прийнято як галаху.
Порівняно з «Біркат га-мазон» і благословенням «Меейн шалош» це благословення було встановлено останнім, за часів Гемари: спочатку лише на м'ясо, потім також на овочі і, нарешті, також на воду[2].
Текст благословення та його пояснення
בָּרוּךְ אַתָּה יְהֹוָה, אֱלֹהֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם, בּוֹרֵא נְפָשׁוֹת רַבּוֹת וְחֶסְרוֹנָן עַל כֹּל מַה שֶּׁבָּרָאתָ לְהַחֲיוֹת בָּהֶם נֶפֶשׁ כָּל-חָי. בָּרוּךְ חֵי הָעוֹלָמִים / Барух ата Гашем Елокейну Мелех га-олам, боре нефашот работ ве-хесронан аль коль ма ше-барата лехахайот бахем нефеш коль хай. Барух хей га-оламім / Благословенний Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, що створює багато душ та їхні нестатки, за все, що Ти сотворив, щоб підтримувати ними життя всякої живої істоти. Благословенний Той, Хто живе вічно
У тексті благословення в сидурі Алтер Ребе є два уточнення:
- «Аль коль ма ше-барата легахайот багем» — літера «каф» з огласовкою «холам», а не «камац»[3].
- «Барух хей га-оламім» — літера «хет» з огласовкою «цейре», а не «патах».
Згідно з поясненням «Тура»[4], яке наводиться в багатьох місцях у хасидуті[5], саме благословення містить подяку Всевишньому за два види прожитку й життєвої сили, які Святий, благословенний Він, виливає у світ: а) життєва сила, необхідна для самого існування сотворінь, — «що створює багато душ» — що створює людей і тварин, «та їхні нестатки» — і все, чого їм бракує, усі їхні потреби; б) усі речі, які слугують лише для додаткової насолоди й не є необхідними для самого існування, — «за все, що Ти сотворив» — за всі речі, які Ти сотворив у світі, «щоб оживляти ними» — щоб за їхньою допомогою оживляти «душу всього живого» — душі всіх живих істот, «благословенний Той, Хто живе вічно» — Всевишній, Який оживляє всі світи.
У Галахі
За законом немає обов'язку сидіти під час вимови цього благословення (як є обов'язок сидіти при «Біркат га-мазон»), але кілька законовчителів написали, що є гідур міцва в тому, щоб сидіти і під час вимови цього благословення[6].
Примітки
- ^ «Брахот», розділ 6, мішна 8: «Той, хто п'є воду для втамування спраги, каже „ше-га-коль ніг'я бі-дваро“; рабі Тарфон каже — „боре нефашот работ“».
- ^ «Шіурей галаха ле-маасе» — благословення на насолоди.
- ^ «Гайом йом», 9 адара II.
- ^ «Бейт Йосеф» до «Тура», «Орах хаїм», розділ 207.
- ^ Див., наприклад, «Гемшех 5672», частина 2, Корах 5670, сторінка 1041, маамар Шабату тижневої глави «Толдот» 5721, маамар Шабату тижневої глави «Шлах» 5721, сіха Шабату тижневої глави «Мікец» 5718. Та інші.
- ^ «Мі-бейт га-гораа», випуск 23, нісан 5786 (березень–квітень 2026), сторінка 8, на підставі «Бен Іш Хай», глава «Хукат», параграф 4. «Сидур Яавец», благословення на насолоди, пункт 6.