Перейти до вмісту

Авна бе-кірта

Матеріал з Хабадпедії

Авна бе-кірта означає «камінь у пращі», і це притча, джерело якої — у святому Зогарі[1], що пояснює піднесення іскор, які відбираються через молитву. Притча наведена в низці місць у хасидуті[2], і особливо в маамарах свята Сукот рабейну.

Докладніше

Зогар уподібнює молитву до каменя, що лежить у пращі[3]: як той, хто метає камінь, має зосередитися й відмежуватися від усіх перешкод, щоб добре поцілити в мету, так той, хто молиться, має добре спрямувати своє серце під час молитви — навіть якщо змія обвилася навколо його п'яти.

Мовою каббали[4] мета молитви — підняти Малхут, що спустилася в БЕА (щоб здійснювати бірурім, як пояснюється[5] на вірш[6] «І встає вона ще вночі, і дає їжу домові своєму»), назад до її джерела в Ацилуті, і тому треба відмежуватися від того, що, поки вона в БЕА, за неї тримаються зовнішні сили, бо коли він підніме її в Ацилут, зовнішні сили самі собою відокремляться від неї і впадуть (бо вони не мають змоги піднятися в Ацилут). І коли вона піднімається в Ацилут, разом із нею піднімаються всі бірурім, які вона здійснила у світах Брія-Єціра-Асія. І через це її єднання в Ацилуті вони (іскри, що відбираються) піднімаються ще вище, до Зеїр Анпіна, а вище від цього — до мохін, і все вище й вище, аж до імен АБ і БАН Адама Кадмона, що називаються «Ейн Соф».

Примітки

  1. ^ Зогар, частина 1, 24а. Зогар, частина 3, 272а. «Тікуней Зогар», тікун 19 (41б). Тікун 21 (61б)
  2. ^ «Маамарей Алтер Ребе га-кцарім», 579, «Тора ор», Мішпатім, 76а, «Лікутей Тора», Йом Кіпур, 69в, «Пелах га-рімон», Ваїкра, 352 та інші.
  3. ^ Мова Зогару там: «Коли ти йдеш вознести молитву до того відомого місця, — як той камінь пращі, який кидають у відоме місце, так треба підносити свою думку у своїй молитві». І її переклад: коли ти приходиш вознести молитву до того відомого місця, роби це як той, хто кидає камінь із пращі (який відвертає свій розум від усякої іншої речі).
  4. ^ За коментарем «Матук мі-дваш» до Зогару, Берешит, 24а.
  5. ^ У покажчику тем, складеному Ребе, вказано на пояснення цієї теми в «Лікутей Тора», Бемідбар, аркуш 3б, і це наведено в хасидуті в незліченних місцях.
  6. ^ Мішлей 31, 15.

Повідомити про помилку на цій сторінці