Іспити

Навчальний іспит призначений для вимірювання рівня знань учня з метою покращити його досягнення й успіх у навчанні; поряд із цим він може служити керівництву закладу для того, щоб знати ступінь успіху тих, хто дає уроки.
Від часу свого вступу на престол проводу Ребе вимагав проведення періодичних іспитів і для бахурім в єшивах «Томхей Тмімім», хоча в минулому цього не було заведено, і просив, щоб результати іспитів регулярно повідомляли йому, і навіть поставив прийом бахурім на єхідут і відповіді на їхні запитання в залежність від того, що вони складуть іспити, які проводить керівництво єшиви.
Ставлення Ребе до проведення іспитів
Ребе вимагав, щоб проводилися періодичні іспити для перевірки рівня навчання й знання Тори — як за кількістю, так і за якістю — у кожного без винятку учня[1].
У листі, який секретаріат Ребе надіслав 10 кислева 5721 року (29 листопада 1960)[2], було передано вказівку: «Мета згаданих іспитів — ясно знати становище кожного, хто складає іспит, у його навчанні, і відповідно до цього іспити мають бути заради самих себе, так, щоб на іспиті не було поблажливості й жоден учень не був від нього звільнений».
В іншому листі, надісланому голові єшиви «Торат Емет» раву Моше-Ар'є-Лейбу Шапіро, Ребе написав: «Примножувати іспити учнів — іспити поглиблені, що загострюють здібності учнів, — бо моє бажання й воля в тому, щоб учні, хай вони живуть, стали вченими великою мірою»[3].
Щоб не допустити ситуації, за якої рав, відповідальний за навчання учня, «зрізає кути» й полегшує йому іспит, Ребе просив, щоб іспит проводив один із рабинів, які не відповідають безпосередньо за навчання бахура[4].
Хоча терміни іспитів Ребе залишив на розсуд керівництва єшиви, Ребе встановив, що після закінчення річного навчального періоду має проводитися іспит із нігле й хасидуту, і порівняв це із загальним звітом душі, який людина має зробити наприкінці року[4]
Крім того, Ребе встановив, що для того, щоб це було не просто перевіркою, а іспитом, який приносить користь, рабини мають сісти з учнями й разом перевірити, що на іспиті було не так, як належить, і що можна покращити в майбутньому, щоб результати іспиту були кращими[5].
Ребе просив повідомляти йому про результати іспиту й пояснив, що це додає гіткашруту[6], і навіть просив, щоб кожен із тих, хто складає іспит, дав дозвіл раву, який його екзаменує, повідомити Ребе про результати іспиту[7].
Ребе публічно відреагував на аргументи про те, що в минулому в «Томхей Тмімім» не було заведено проводити іспити, і відповів, що оскільки в наші дні в бахурім є випробування, яких не було в минулому, треба на противагу цьому додати й нові ідеї для зміцнення й заохочення вивчення Тори; і коли учень знає, що за певний час йому належить іспит і що результати іспиту буде передано далі, — це обов'язково на нього вплине; і він просив, щоб ніхто не намагався ухилитися під приводами й неправдивими відмовками, і краще, щоб результати іспиту були також у письмовому вигляді[8]; а в продовження цієї сіхи, коли до Ребе надійшли результати іспитів, Ребе публічно висловив подив із приводу того, що отримав повідомлення, ніби учень «не був готовий до іспиту», — річ немислима для учня єшиви[9].
У ті роки, коли Ребе приймав бахурім на приватний єхідут, порядок був такий, що бахур мав увійти із запискою від керівництва єшиви, у якій повідомлялося про результати його іспитів і про його загальне становище; а коли був період, у який у цій справі настало послаблення й становище не змінилося, попри наполягання Ребе, Ребе різко висловився, що учня, який не складатиме іспит, він не прийме на єхідут і навіть не відповість письмово на листи, які той надішле[10].
Одного разу, коли Ребе звелів керівництву єшиви «Томхей Тмімім» Центральна — 770 провести іспити для всіх бахурім, він звелів проводити іспити: «без жодного упередження й ґрунтовно»[11].
У відповіді бахурові з єшиви, який написав про своє розчарування двома іспитами, які він складав, — на одному з них отримав оцінку 80, а на другому не досяг успіху, — Ребе підбадьорив його, що за оцінкою 80 видно його успіх і йому слід поступово примножувати старанність[12].
Додаткова література
- «Бе-зот тібахену», «Гейхал Любавич», випуск 9, 11 нісана 5786 (29 березня 2026), єшива гдола Любавич Бейт-Шемеш, сторінка 8
Примітки
- ^ «Гітваадуйот» 5746, частина 4, сторінка 171.
- ^ «Дем Ребейнс кіндер», сторінка 62.
- ^ Фотографія листа на сайті аукціонного дому «Кедем».
- ^ 1 2 «Сіхот кодеш» 5724, сторінка 564.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 14, сторінка 449. «Сіхот кодеш» 5724, сторінка 564.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 7, сторінка 191.
- ^ «Гітваадуйот» 5747, частина 2, сторінка 239.
- ^ «Гітваадуйот» 5746, частина 4, сторінка 171.
- ^ «Гітваадуйот» 5747, частина 2, сторінка 245.
- ^ «Сіхот кодеш» 5724, сторінка 564. Див. також у тому ж дусі «Дем Ребейнс кіндер», сторінка 62, з відповіді Ребе керівництву єшиви в 5713 році (1952/1953).
- ^ Відповідь від місяця тішрей 5721 року (вересень–жовтень 1960) із вказівкою обрати екзаменаторів з-поміж гостей, які приїхали до Ребе. «Лікут маанот кодеш», доповнення, частина 5, с. 50.
- ^ Доповнення до кунтресу «Гітваадут» від «Ваад ганахот бе-лашон га-кодеш» до Шабату тижневої глави «Їтро» 5786, с. 23 і далі.