«Ве-еле шмот га-сфарім га-кдошім» (книга)

«Ве-еле шмот га-сфарім га-кдошім» — книга-збірка назв святих книг, зібраних равом Яаковом Міхаелашвілі. Книга вийшла друком у 5756 році (1995/1996).
Мета книги
У кількох місцях[1] Ребе цитував слова «Шла»[2] про промовляння назв святих книг тим, хто не може їх вивчати: «Нехай кожен зробить таблицю, у якій запише всі назви (назви Письмової та Усної Тори, назви п'яти книг Тори . . назви кожної тижневої глави Хумаша: Берешит, Ноах, Лех леха тощо, а потім назви Пророків . . назви шести розділів Мішни . . і назви всіх трактатів . . назви мідрашів мудреців тощо), і читатиме їх, і вони будуть звичні його устам, бо навіть той, хто не ам га-арец, все ж — я бачив людей високого рівня, і небагато удостоюються вивчити все, — читання назв допоможе, щоб вважалося, ніби він вникав і вивчив їх усі».
Унаслідок цих слів рав Яаков Міхаелашвілі зібрав тисячі назв книг в одну книгу, щоб і той, хто «не може читати в усіх святих книгах», міг виконати цю вказівку і «вивчити всю Тору цілком».
Книга
На початку книги вміщено схвалення рава Мордехая-Шмуеля Ашкеназі, рабина Кфар-Хабаду.
На початку книги наводяться назви п'яти книг Тори і шести розділів Мішни, а потім назви книг Хабаду Любавич, після чого йдуть назви решти книг (а на чолі їх — книги респонсів).
Коли є книга з однаковою назвою в кількох різних авторів, книга вказана кілька разів.
Книга складена в алфавітному порядку. Містить понад 500 сторінок.
Зовнішні посилання
- Див. також: «Нотатки до вчення його святості Адмора шліта Мелех га-Мошіаха», випуск 237 — тамім Єшая Гольдштейн (с. 19) • «Нотатки до вчення його святості Адмора шліта Мелех га-Мошіаха», випуск 240 — рав Ісраель Грановтер (с. 8)
Примітки
- ^ Сіха «Двар малхут» до суботи тижневої глави «Толдот» (1) 5752, примітка 10.
Сіха 11 нісана 5734 (3 квітня 1974): «І тим більше, як сказано в „Шла“ . . нехай він принаймні промовляє імена танаїв та амораїв, і трактати, і книги Хумаша тощо» (їдиш) (і подібно до цього у сіхі суботи глави «Бемідбар» 5745).
Фарбрейнген у ніч на 20 хешвана 5746 (4 листопада 1985) (сіха 1, хвилина 22:26): «Як говорилося і згадувалося багато разів про те, що написано в „Шла“: коли з якої б то не було причини — через втому чи подібне — у нього немає сил, — справді немає, втома по-святому, — вникнути й заглибитися у вивчення Тори, ось тоді в нього також є шлях і порада: нехай згадає назви п'яти частин Письмової Тори, і подібно до цього частини Усної Тори, і подібно до цього імена танаїв та амораїв. І завдяки цьому він отримує потім також саму суть . .» (їдиш).
Фарбрейнген суботи тижневої глави «Бемідбар» 5748 (невідредагований — «Діврей Мошіах» 5748, частина 4, с. 235): «І згідно з цим стане зрозумілішим те, що пише „Шла“: неможливо сказати, що немає користі у вивченні Тори без розуміння й осягнення, не дай Б-г, але безсумнівно є користь у читанні літер Тори, „навіть той, хто зовсім не розуміє . . а лише займається самим читанням“, аж до того, що „навіть той, хто повний ам га-арец . . і нічого не розуміє, і читає . . назви Письмової Тори та Усної Тори, наприклад, той, хто згадує назви п'яти книг Тори: книга Берешит, Шмот . . а потім згадує назви кожної тижневої глави Хумаша: Берешит, Ноах, Лех леха тощо, а потім назви Ранніх Пророків . . назви шести розділів Мішни . . і назви всіх трактатів та їхніх розділів . . і він читає ці назви, і душа його бажає їх . . тоді він угодний Всевишньому, благословенний Він . . і читання назв допоможе, щоб вважалося, ніби він вникав і вивчив їх усі тощо“ (і подібно до цього щодо згадування імен танаїв та амораїв)». - ^ 13, кінець с. а і далі, у примітці.