Нахум Іш Гам Зу
| Нахум Іш Гам Зу | |
|---|---|
Могила, яку приписують Нахуму Іш Гам Зу в Цфаті]] | |
| Основна інформація | |
| Місце поховання | За деякими думками — у Цфаті. |
| Рід діяльності | Танаї |
| Роки діяльності | Друге покоління танаїв |
| Учні | Рабі Аківа |
Нахум Іш Гам Зу був танаєм другого покоління, його називали «Гам Зу» тому, що він говорив про все, що з ним траплялося, «І це на краще»[1], дехто ототожнює його з танаєм «Гамзу».
Біографія
Він був, найімовірніше, з міста Гімзо[2] і був учителем рабі Аківи[3]. У Гемарі розповідається, як його послали відвезти дарунок кесареві, і посеред дороги він зупинився на заїжджому дворі, де вночі його пограбували господарі, які підмінили дарунок піском, наступного дня, коли він прибув до кесаря, розгнівався кесар на те, що сини Ізраїлю принесли йому пісок, і хотів убити Нахума, і у відповідь Нахум Іш Гам Зу відповів: «І це на краще», і тоді прийшов пророк Еліягу, перевдягнений одним зі слуг царя, і запропонував кинути пісок, можливо, він перетвориться на стріли, і коли цар кинув пісок, той справді перетворився на стріли, цар зрадів цьому й звелів дати Нахумові Іш Гам Зу кошик, повний коштовного каміння.
Коли Нахум повернувся на заїжджий двір, де його пограбували, він розповів господарям, що пісок, який у нього був, перетворився на стріли; господарі, почувши про це, подумали, що в них є пісок, який перетворюється на стріли, і принесли його цареві; коли цар побачив, що пісок не перетворився на стріли, він розгнівався і наказав їх стратити[1].
Незадовго до його відходу з життя до нього прийшли його учні, щоб винести його з його старого будинку, і знайшли його вкритим наривами, сліпим і без рук і ніг. Коли вони прийшли винести його, рабі Нахум сказав їм винести спершу речі, що в домі, і лише потім його, оскільки доки він перебуває в домі, їм обіцяно, що дім не завалиться. Після того як дім було звільнено, запитали його учні: «Рабі, якщо ти цілковитий праведник, чому з тобою так сталося?», і він у відповідь розповів їм, що сам попросив це покарання за те, що не встиг вчасно принести їжу бідному[4].
У вченні хасидизму
Ребе говорив на похвалу Нахума Іш Гам Зу, що, попри те що він знав, що господарі підмінили дарунок піском, він продовжував виконувати своє доручення і покладався на Святого, благословенний Він, що Він допоможе йому[5], Ребе порівнює історію Нахума Іш Гам Зу з історією рабі Аківи, як завдяки тому, що згасла свічка, і в нього померли курка й осел, і жителі міста не погодилися прийняти його, він урятувався від римлян, що якщо в рабі Аківи згасла свічка і смерть курки й осла були чимось шкідливим, але зрештою привели до доброго, то в Нахума Іш Гам Зу сама підміна дарунка на каміння була доброю річчю, і це тому, що він бачив, що й погані речі є доброю річчю[6], що дало йому силу витримувати свої страждання під час хвороби[5]
Примітки
- ^ 1 2 Трактат Таанит, аркуш 21, стор. а.
- ^ «Толдот танаїм ве-амораїм», ч. 3, с. 920.
- ^ Трактат Хагіга, аркуш 12, стор. а.
- ^ Трактат Таанит, аркуш 21, стор. а.
- ^ 1 2 «Гітваадуйот» — рік 5711 частина друга сторінка 269.
- ^ «Гітваадуйот» — рік 5712 частина третя сторінка 127.
Код особи: № 6372380000