Перейти до вмісту

«Ле-Гашем га-арец у-мелоа»

Матеріал з Хабадпедії

Ле-Гашем га-арец у-мелоа — вислів, який хасиди Хабаду зазвичай пишуть на початку кожної книжки (як правило, абревіатурою ЛГУ), на вираження того, що немає нікого, крім Нього, і ця книжка серед усіх інших створінь у світі належить Святому, благословенний Він, а перебуває лише «у володінні» того, хто її придбав.

Докладніше

Джерелом вислову є початок розділу 24 у книзі Тегілім: «Давида псалом. Г-сподня земля і все, що наповнює її»[1].

З роками поширився звичай записувати цей вислів на книжках на додачу до зазначення імені власника книжки і перед ним.

Ребе згадав у зв'язку з цим[2] розповідь Гемари[3]: «Сказав рабі Хія бар Аба: одного разу я гостював в одного господаря в Лаодикії, і принесли перед ним золотий стіл, який несли шістнадцять людей, і шістнадцять срібних ланцюгів прикріплено до нього, і миски, і чаші, і глеки, і пляшечки прикріплено до нього, а на ньому всілякі страви, всілякі солодощі й пахощі, і коли ставлять його, кажуть: Г-сподня земля і все, що наповнює її тощо»[4].

Також він вказав у зв'язку з цим на застереження рабі Єгуди га-Хасида: «Хай не пише людина на книжці, що вона її, а хай напише на ній своє ім'я, не зазначаючи, що вона її».

У сіхі Шабату тижневої глави «Бешалах» 15 швата 5747 (14 лютого 1987) Ребе згадав цей звичай Ізраїлю і закликав писати це на всіх святих книжках дітей у їхній кімнаті «Цівос Гашем», а за можливості також на скарбничці для цдаки, і пояснив, що в цьому звичаї немає побоювання порушити обережність, яка вимагає не писати повний вірш, як тому, що це не повний вірш, так і тому, що Ім'я Всевишнього пишуть скорочено й натяком, а не повністю, як воно у вірші, і як можна переконатися з того, що це простий звичай Ізраїлю.

Цей зміст Ребе написав також в особливому загальному листі до всіх дітей Ізраїлю:

На доповнення до загального і всеохопного листа — тут іде, зокрема, пропозиція і подвійне прохання до кожного з вас, хлопчика і дівчинки, зробити з вашої кімнати, ліжка, столу тощо «дім» Тори, молитви і благодійності: вивчати в ній щодня Тору, промовляти молитву до Всевишнього, давати цдаку в скриньку для цдаки (крім Шабату і свята) і тому подібне.

І нехай у кожного з вас буде свій сідур (молитовник), свій Хумаш (або інша книга Тори), а також, при всій відмінності, своя скринька для цдаки.

[І записати — на аркуші перед початком сідура чи книжки — «Г-сподові земля і що наповнює її

» (або абревіатурою: «ЛГУ») і своє ім'я, за звичаєм Ізраїлю. А якщо можливо — також на скарбничці для цдаки].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ І див. у Раші на Берешит (Ваїшлах) 32, 18: «І чиї ці перед тобою. А ці, що перед тобою, чиї вони; кому посланий цей дар? Ламед служить на початку слова замість шель, як . . ла-Гашем га-арец у-мелоа (Тегілім 24) — шель Гашем».
  2. ^ Сіха для дітей літніх таборів 5737. «Лікутей сіхот», том 14, с. 279, прим. 13. І подібно до цього в сіхі Шабату тижневої глави «Бешалах» 5747 нижче в зовнішніх посиланнях.
  3. ^ Трактат Шабат 119, а.
  4. ^ І див. у Раші на Гемару там: «Г-сподня земля — нам не дозволено користуватися, доки не благословимо Його Ім'я благословенням на хліб».

Повідомити про помилку на цій сторінці