Заповідь перет і олелот
Заповідь перет і олелот — заповідь залишати плоди в полі на користь бідних і приходьків. Заповідь «перет винограднику» записана в Торі й вимагає залишати ягоди, що осипаються під час збирання винограду: «бідному і приходькові залиш їх»[1]. У цьому зв'язку не можна підбирати ягоди, що впали під час збирання, а слід залишити їх бідним, які прийдуть і візьмуть їх. Ягоди, що впали на полі під час збирання винограду, називаються «перет», і заповідь зобов'язує власників винограднику залишати їх на полі з бажання дати змогу нужденним і бідним користуватися ними.
Заповідь стосується не лише виноградників, а й інших дерев, подібних до винограднику, оскільки ягоди, що впали з них під час збирання, теж слід залишати бідним народу. Крім того, існує заповідь олелот, яка також є дією залишення плодів, що впали на полі, і вони передаються бідним[2].
Зі змістів заповіді
Як і в інших заповідях цдаки, духовна причина цієї заповіді — перевага сприйняття, за якого людина не прагне отримати весь плід своєї праці лише для себе, а залишок від праці й достатку залишається, щоб допомогти і вплинути добром на інших. Коли залишиш плоди на полі, ти даєш тому, хто не має, можливість відчути ситість і добрий настрій. Це не лише заповідь щедрості, а й вона також випромінює духовний достаток і благословенну душу. Ця заповідь навчає людину відпустити всі особисті бажання і бути доброю та щедрою людиною.
Той, хто збирає все в дім і нічого не залишає іншому, — це те, що спричиняє лихе серце і зменшення благословення. Мудреці сказали: «Якою мірою людина міряє, такою міряють їй», і в заповіді перет і олелот є на цьому важливий наголос: так само, як багатим слід залишати менше, так бідним слід давати те, що їм належить, з доброї волі та щедрості серця[3].
Із законів заповіді
У трактаті «Пеа»[4] мудреці докладно викладають деталі заповіді: перет винограднику — це кожна ягода або дві ягоди, що впали під час збирання. Три ягоди, що впали разом, не вважаються «перет». Є також думка, що той, хто ставить кошик під лозу, коли збирає виноград, — ця дія вважається грабунком бідних.
Заповідь діє, звісно, там, де є виноградники або сільськогосподарські угіддя[2].
Перет і олелот у вченні хасидуту
Заповіді «перет» і «олелот» набувають внутрішнього змісту також у хасидському світогляді. Коли ми говоримо про «перет», у цьому є натяк на тему окремого із загального, тобто значення «перет» — це те, що впало і відокремилося від свого джерела, від більшого цілого.
«Перет і олелот» символізують тему розбиття посудин, бо внаслідок розбиття посудин упали іскри, і треба підняти їх до святості. Це тема того, що залишилося окремим і відокремленим від загального.
Поняття «перет» за своїм значенням також рівне за змістом «пруті», оскільки прута — мала частина (перет) великої монети (клаль). І заповідь перет і олелот подібна за своїм внутрішнім змістом до давання «прути» бідному перед молитвою, як заповідь «перет», що зобов'язує віддати залишки бідним.
«Перет олелот» також служить образом «Усної Тори». Тоді як Письмова Тора — це загальне, а Усна Тора — це деталі Письмової Тори.
Бо вивченням Усної Тори відбирають 288 іскор святості, що впали, і тоді це стає «тереф» (288 із колелем у гематрії «тереф») — «і дає їжу домові своєму», що вказує на підняття іскор до святості[5].
Примітки
- ^ Ваїкра 19, 10.
- ^ 1 2 «Сефер га-хінух», заповідь 222-223.
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 216.
- ^ 6, 5.
- ^ «Ор га-Тора», Ваїшлах 228, 1.