Перейти до вмісту

Гевель (у хасидуті)

Матеріал з Хабадпедії

Гевел — це назва всього, у чому немає реальності, такої сили, яка не сумірна із сутністю речі, на зразок гевелу уст, який не сумірний зі своїм джерелом у силі мовлення.

В івриті «гевел» використовується як синонім пари або випару, а в супутньому значенні — для всього другорядного, позбавленого значення чи користі.

У вченні каббали й у хасидуті гевел слугує подвійною метафорою способу створення світу щодо його джерела і його нікчемності, скасованої як ніщо, оскільки він — «гавел гавалім».

У Писанні й у мові мудреців

У святій мові гевел трапляється переважно у зв'язку з мовленням («гевел уст малих дітей», «гевел, у якому немає гріха») і гевелем серця, а також у зв'язку з гевелем носа[1], гевелем лазні[2] і гевелем страви[3].

У багатьох місцях у Танаху «гевел» трапляється як назва того, у чому немає реальності, так, наприклад: «Людина подібна до марноти, дні її як тінь, що минає»[4], «Усунь гнів із серця твого і відведи зло від плоті твоєї, бо дитинство і юність — марнота»[5], «Вони збудили в Мені ревнощі . . гнівили Мене марнотою своєю»[6], «І пішли за марнотою, і стали марними»[7], «Бо устави народів — марнота»[8], «Настанова марна — дерево вона»[9], «Марнота вони, діло омани»[10], «Лише брехню успадкували батьки наші, марноту, і немає в них користі»[11], та інші.

Мудреці встановлюють, що «світ існує лише завдяки гевелу уст тінокот шель бейт рабан»[12], і «коли діти йдуть із бейт рабан, небесний голос виходить і каже їм: іди, їж із радістю хліб свій, прийнятий гевел уст ваших переді Мною, як пахощі приємні»[13], а також «Тора, яку людина вивчила в цьому світі, — гевел перед Торою Мошіаха».

Граматисти Писання звернули увагу на відмінність висловів «Оманлива привабливість, і суєтна краса», що гевел — не брехня, а лише те, що не береться до уваги[14].

У вченні хасидизму

У хасидуті роз'яснюється про вірші на початку Сувою Когелет, де сказано сім гевелів, що кожен гевел — це мале притягнення щодо гевелу, який передував йому[15], і такий спосіб притягнення в цей світ за допомогою семи мідот світу Ацилут, де кожне притягнення дуже мале щодо свого джерела, поки з нижнього гевелу, який є аспектом Малхут, не було створено світ, і тому весь цей світ — «гавел гавалім».

Докладніше роз'яснюється, що як у самій людині є 2 аспекти гевелу, зовнішній гевел, який є гевелом уст, що виходить у мовленні й розділяється в органах мовлення і в рухах мовлення, і навпроти нього внутрішній гевел, який є гевелом серця, як видно на власні очі, що бувають часи, коли людина в радості й з відкритим серцем, і тому гевел серця, який є бажанням мовлення, у множині й у посиленні, і це виражається в зовнішньому гевелі серця, який говорить і бесідує, а на противагу цьому бувають часи, коли вона в смутку й стисненні, і в неї немає бажання говорити.

Тоді як зовнішній гевел — лише аспект шати, і він нижчий за сили людини і є лише їхнім вираженням, внутрішній гевел — це аспект волі, яка вища за сили.

І як це в нижньому гевелі в людини, так і у Святого, благословенний Він, що гевел слугує подвійною метафорою створення світів: з одного боку, світи, створені за допомогою семи гевелів, отримують украй мале й зовнішнє притягнення щодо джерела Б-жественності, і весь світ — лише «гавел гавалім».

На противагу цьому, у його джерелі початок притягнення подібний до внутрішнього гевелу серця в людини, який притягується з волі, і тому гевели називаються в кількох місцях у каббалі «Кетер» і «Макіф», і аж до того, що джерело гевелу — справді в Його суті й сутності, як написано: «Хто вдуває — із самого себе вдуває», із Його внутрішньої суті й внутрішньої сутності[16][17].

Також роз'яснюється в хасидуті, що «гевел» — це літери «га-лев» і літери «лагав», оскільки суть гевелу — стихія вогню[16].

У науці числення

У книгах каббали наводиться, що «гевел» — це наповнення Імені САГ (63 мінус літери самого Гаває, 26, гематрія «гевел», 37), оскільки суть гевелів — притягнення з Біни, яка є Ім'ям САГ[18][19].

Ім'я САГ разом з одним лише його наповненням, тобто «гевелем», — у гематрії сто, і в цьому сенс ста благословень щодня[20], і це пов'язано також зі 100 звуками шофара, які притягують аспект істини[21][22], а руйнування через відхід цього світла призводить до «плачу», який теж у гематрії 37[23].

У служінні людини

Розкриття вищого внутрішнього гевелу відбувається тим, що людина здійснює бітуль у собі й у своєму ставленні до світу, бо тим, що вона ставиться до всього світу як до «гавел гавалім», вона розкриває внутрішній гевел вищої любові Святого, благословенний Він, до Кнесет Ісраель[24].

Крім того, роз'яснюється, що гевел тінокот шель бейт рабан скасовує гевел леумат зе[25].


Див. також

Зовнішні посилання

  • Гавел гавалім, «Сефер га-лікутім — ДАХ» Цемах Цедека, літера «гей», сторінка 8

Примітки

  1. ^ Магарху, «Ец хаїм», Ацилут 1, 3.
  2. ^ Єрушалмі, Авода зара, розд. 3, 42, г.
  3. ^ «Сіфрей», «Гаазіну» 320, «Гевел — це те, що піднімається з казана». А також «Мідраш раба», Когелет 1, 2.
  4. ^ Тегілім 144. 4.
  5. ^ Когелет 11, 10.
  6. ^ Дварім 32, 21.
  7. ^ Мелахім II 17, 15.
  8. ^ Ірміягу 10, 3.
  9. ^ Там само 10, 8.
  10. ^ Там само 10, 15.
  11. ^ Там само 16, 19.
  12. ^ Вавилонський Талмуд, трактат «Шабат», 119, б.
  13. ^ «Когелет раба», параша 9, сіман 1.
  14. ^ Див. «Сефер га-лікутім», літера «гей», сторінка 34.
  15. ^ Тому й вислів «гавел гавалім» — із хатаф-патахом, що означає смихут, тобто не лише що є гевел і ще гевели, а що гевели належать і притягуються від першого «гевелу».
  16. ^ 1 2 «Лікутей Тора», Ахарей 25, в.
  17. ^ «Танія», «Лікутей амарим», початок розділу 2.
  18. ^ «Біурей га-Зогар» 882, 896.
  19. ^ І див. «Ор га-Тора», друшим на Рош га-Шана 1376, що Рош га-Шана — це тікун «ве-емет», гематрія 441, що є сім разів Ім'я САГ, тобто сім разів Ім'я Гаває із сімома разами «гевел». І там само, сторінка 1375, що гевел — це аспект Малхут і в гематрії «ва-їг'ю», і тому сказано «І були роки життя Сари», тобто що життя праматері Сари — це аспект Малхут.
  20. ^ «Ор га-Тора», Берешит 585.
  21. ^ Див. у примітці в кінці попереднього розділу, що «емет» — це сім разів Ім'я САГ.
  22. ^ «Ор га-Тора», Шлах 620.
  23. ^ «Ор га-Тора», Пророки і Писання 1051.
  24. ^ «Ор га-Тора», Ваїкра (доповнення) 281. «Біурей га-Зогар» 879. 899.
  25. ^ «Ор га-Тора», Трума 1446.

Повідомити про помилку на цій сторінці