Абір
Абір — це вираз сили й міцності, і він слугує найменуванням для сфірот, у яких є ця якість, для ангелів і для наших Ребе, провідників Хабаду.
Стосовно сфірот
Тіферет
Абір — це якість Тіферет, і тому воно стосується Яакова[1], як написано «Абір Яакова»[2] і «Абір Ізраїлю»[3] (а Ізраїль — це ім'я вищого рівня Яакова). Зв'язок «абір» із Тіферет — двома способами: а. Тіферет — це середня лінія, що схиляє до милосердя, а щоб схилити суд до милосердя, потрібна сила (=абірут). б. Тіферет — у великій силі, бо середня лінія перебуває під Кетером і отримує від нього безпосередньо[4].
Єсод
Також якість Єсод стосується абір: бо אביר — це літери אב"ר-י', і це Єсод[5]. І пояснює Ребе Цемах Цедек[6], що сили народження немає в малолітнього, тому що вона походить із високого місця[7] і в Гвурі[8].
Єсод Аба
Абір — це також Єсод у Хохмі (Єсод Аба)[9]. Початок Геули описано у вірші «Тоді проб'ється, мов зоря, світло твоє»[10]. Тобто подібно до того, як для розсікання темряви ночі сонце отримує силу від аспекту сходу (який є джерелом сонця), так Яаков розсіче темряву вигнання і приведе до неї світло Геули. І ця сила Яакова випливає з того, що він «абір» (Яакова) — вираз сили, оскільки він з аспекту Ейтана га-Езрахі, бо зі сходу пробивається світло зорі.
Стосовно ангелів
Абірім — це ангели. На вірш «Хліб абірім їв чоловік, поживу послав Він їм досита»[11] коментатори пояснюють, що «чоловік» — це Моше, і в той час, коли він був на горі «сорок днів і сорок ночей»[12], він їв хліб, який є їжею ангелів (абірім)[13].
Ман названо «лехем абірім» із тієї причини[14], що абірім — це вираз «еварім». Тобто ман — піднесена їжа, придатна для ангелів, тому що повністю вбирається в члени тіла і в ній зовсім немає відходів.
А ангели називаються абірім із тієї причини[15], що абір — це вираз сили[16], і ангели називаються «абірім», тому що їхня суть — сила якостей[17].
Найменування важливих провідників
Пастухи — це найменування важливих провідників, і найсильніший із пастухів — це як «найсильніший із сильних», «найважливіший із важливих»[18]. Джерело поняття — у книзі Шмуеля[19], де Раші тлумачить слова «найсильніший із пастухів» про Доега Едомітянина, який був главою бейт-діну.
У наших Ребе, провідників поколінь, схоже, лише Ребе Раяц використовував цей вираз, і він теж не «розкидався» цим титулом у великій кількості, а, вочевидь, виключно щодо двох із наших Ребе: свого батька (Ребе Рашаба)[20] і Алтер Ребе[21].
Ребе використав вираз «найсильніший із сильних» щодо рабинів, мара де-атра, обраних громадою. Це було в сісі, присвяченій зміцненню статусу рабинів кварталу Краун-Гайтс в особливий спосіб[22]. Наступного дня Ребе сказав раву Гілелю Певзнеру, що те, що він сказав на фарбрейнгені про «найсильнішого із сильних», стосується також і його[23].
Примітки
- ^ «Пардес», «Ерхей га-кінуїм», стаття Абір.
- ^ Ваєхі 49 24.
- ^ Єшаягу 1 24.
- ^ «Ор га-Тора» Пророки і Писання 254.
- ^ «Меорей ор» літера алеф пункт 10.
- ^ «Ор га-Тора» Ваєце 1702.
- ^ І як пояснюється в «Тора ор» у тижневій главі «Ваетханан» на вірш «Лемаан тіра», і в маамарі, що починається словами «Ханукат га-байт»: що від аспекту вищого макіфа й дому сходить народження, і як сказано «Нехай буде дім твій як дім Переца» і т. д., і так само «Збудує дім брата свого» і т. д. і «Можливо, я буду збудована через неї» – що всюди народження називається будівлею.
- ^ Як написав Рамаз на початку глави «Бегаалотха» на вірш «Радіє, як богатир».
- ^ «Ор га-Тора» Ваєхі 388.
- ^ Єшаягу 58, 8.
- ^ Тегілім 78 25.
- ^ Шмот 24 18.
- ^ І це і є «пожива, яку Він послав їм досита» в пустелі – ман.
- ^ Бавлі Йома 75б.
- ^ «Сефер га-хакіра» Цемах Цедека с. 94.
- ^ Як переклав Йонатан в Єшаягу 1 24, і так само пояснює Раші там слова «Абір Яакова»: абір — це вираз сили, а Яаков — це Ізраїль – і Святий, благословенний Він, називається так, тому що Він — сила Ізраїлю.
- ^ Як переклав Йонатан вірш «Слухайте Мене, сильні серцем» (Єшаягу 46 12) – міцні серцем.
- ^ «Ор га-Тора» 254.
- ^ 1 глава 14.
- ^ У цілій низці листів, сіхот та «Ігрот кодеш».
- ^ У кількох місцях у «Га-Кріа ве-га-Кдуша».
- ^ Шабат тижневої глави «Мішпатім» 5747
- ^ Тшура Певзнер 5777 с. 54