Рабиня-єврейка
У Торі є кілька заповідей, що стосуються становища, за якого єврейська жінка продається як єврейська рабиня (хатня служниця) на певний строк. І вони такі: заповіді призначення, викупу та заборона вторинного продажу.
У хасидуті пояснюються сенс і щабель єврейської рабині в служінні Всевишньому: вона становить духовне служіння, у якому є сутнісна внутрішня зміна в мідот і у вчинках. Це служіння відповідає служінню людини, яка виконує заповіді з глибокого внутрішнього зв'язку, з хохми та біни, і не залишає сутність такою, якою вона є.
Із законів заповіді
Закони, що стосуються продажу єврейської рабині, зачіпають її обмеження та шляхи, якими слід її звільнити або оберігати. Тора встановлює, що людина, яка продає рабиню, не може продати її знову іншій людині, а в разі викупу той, хто продає, має полегшити процес викупу і погодитися звільнити її відповідно.
Тора встановлює, що людина, яка купила єврейську рабиню, має запропонувати їй шидух або взяти з нею шлюб, або ж передати її одному зі своїх синів. Ідеться про милосердну заповідь, призначену зробити добро проданій жінці й допомогти їй вийти зі становища рабства. Це шлях полегшити їй і дати їй певну свободу [1].
Якщо господар не обрав призначити її собі чи своєму синові, він зобов'язаний викупити її, тобто звільнити її та допомогти їй повернутися до дому батька. Він не може утримувати її в становищах, коли вона йому не потрібна, і особливо не може обтяжувати викуп або ухилятися від нього[2].
Тора забороняє покупцеві єврейської рабині продавати її знову іншій людині. Вона залишається під рукою покупця, і він зобов'язаний поводитися з нею милосердно і допомагати їй в її особистому житті, оберігати її та забезпечувати їй можливість існувати гідно[3].
Зі змістів заповіді
Заповідь випливає з милосердя Його, благословенне ім'я Його, Який заповідає покупцеві взяти рабиню за дружину або віддати її одному зі своїх синів, щоб вона змогла позбутися рабської праці. Це веління милосердної праведності, що ставить благо єврейської рабині на чолі порядку пріоритетів. Тобто якщо покупець не бажає її собі за дружину, він зобов'язаний діяти шляхом, який дає їй змогу вийти на свободу й уникнути тривалого рабства[1].
У хасидуті
Заповіді Тори, зокрема й залежні від часу, мають внутрішню духовну глибину, яка існує завжди, і це тому, що Тора вічна, діє в усякий час і в усякому місці. Коли заповіді, як заповідь «раб-єврей», що діє лише в певні часи, існують також у духовному вимірі, адже Тора вічна, і духовні заповіді існують завжди. І тому слід вважати, що те, що виглядає як заповіді, залежні від часу, має також вічні духовні аспекти.
Щабель єврейської рабині
Духовний аспект єврейської рабині представляє «нешама» з п'яти імен душі: «нефеш, руах, нешама, хая, єхіда». «Нешама» відповідає духовному щаблю, що перебуває у світі Брія, із чотирьох світів: Ацилут, Брія, Єціра та Асія. Духовне служіння єврейської рабині зосереджене на «хохмі, біні та даат», які представляють мохін. З цього погляду єврейська рабиня не просто виконує заповіді за звичкою чи з обов'язку, а діє із сутнісної зміни у своїх внутрішніх щаблях.
Сутність єврейської рабині
Служіння єврейської рабині — це не лише служіння сердечного почуття, а служіння, що спричиняє сутнісну внутрішню зміну. Це служіння, у якому є природна сутнісна зміна мідот, а не лише служіння так, як воно здійснюється згідно з природою мідот (поширення чи стиснення). Наприклад, коли єврейська рабиня варить або смажить якусь їжу, ідеться про зміну сутності їжі, аж до того, що вона стає придатною для споживання, — на противагу служінню раба-єврея, яке не приводить річ до такого стану.
У духовному сенсі це служіння означає, що людина сама змінює свою природу зсередини за допомогою мідот, які вона розвиває у своєму служінні. Її духовне служіння здійснюється за допомогою мохін ХаБаД — хохма, біна і даат, — і під час цього служіння відбувається сутнісна зміна в душі людини.
У служінні молитви
Духовне служіння єврейської рабині виражається також у служінні молитви. Тут ідеться про гітбоненут у служінні ангелів і в їхньому бітулі та про те, як душі пов'язують себе з любов'ю до Всевишнього через «Велику любов» і «Вічну любов». Служіння мохін у молитві змінює внутрішню сутність людини, як і всяке духовне служіння, мета якого — внутрішня зміна, що веде до входження нового святого почуття.
У вивченні Тори
Заглибся в Тору заради неї самої — мається на увазі вивчення Тори з наміром пов'язати душу зі Всевишнім в єдиності. Цей процес змінює не лише якість навчання, а й сутність самої людини. Тора тут вважається «нареченою», а душі — «нареченим», і вони відображають зв'язок між ними, кожен зі свого боку, у сенсах, які приводять до глибокої внутрішньої зміни. Це служіння приводить до нового притягання в духовній реальності й перетворює людину на посудину, здатну впливати в духовному світі.
У виконанні заповідей
Служіння єврейської рабині у виконанні заповідей полягає в тому, щоб здійснювати їх із новим впливом на духовну реальність. Згідно з цим підходом, виконання заповідей не лише приводить до «існування» в духовному світі, а фактично пробуджує весь духовний світ самого діяти. Подібно до того як заповіді нагорі спричиняються діями людини внизу, так само вона включена і в служіння заповідей, яке є дією, що приводить до «зміни сутності». Служіння єврейської рабині означає не лише виконання заповідей, а й здійснення їх у спосіб, що справляє внутрішню зміну — як у духовному світі, так і у світі дії.
Як сказали наші мудреці: «Те, що Він робить, Він заповідає синам Своїм робити», — служіння єврейської рабині пов'язане з виконанням заповідей, як «Святий, благословенний Він, накладає тфілін і молиться», і її особливий вплив у тому, що людина змінює внутрішню сутність своїх заповідей і розкриває в них новий духовний достаток[4].
Додаткова література
Див. також
Примітки
- ^ 1 2 «Сефер га-хінух», заповідь 43.
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 44.
- ^ «Сефер га-хінух», заповідь 45.
- ^ «Дерех міцвотеха» «Заповіді призначення і викупу єврейської рабині».