«Гуд бай Ган Ісраель» (Монреаль)
Гуд бай (До побачення) Ган Ісраель — гімн, складений у «Ган Ісраель» Монреаль у 5752 році (1991/1992).
Передісторія і написання гімну

Пісня розповідає історію Йоні Гіладі, хлопчика з Юти, який народився в асимільованій родині.
На початку 90-х років, під час діяльності «Мерказ шліхут» у Модесто в Каліфорнії, тмімім Ефраїм Мінц і Леві Шем-Тов[1] зустріли мормонського журналіста на ім'я Роджер Госкінс, який виявив великий інтерес до вчення Ребе. Через рік, коли поїздка перемістилася до Юти, Госкінс зв'язав рава Мінца з Аврагамом Гіладі — мормонським дослідником (який у минулому пройшов певний процес гіюру), дружина й діти якого були євреями.
У 5752 році (1991/1992) рав Мінц служив головним вожатим[2] у кемпі «Ган Ісраель» Монреаль. І він намагався спонукати подружжя Гіладі послати своїх синів до табору Хабаду — але протягом деякого часу безрезультатно. Після того як він написав Ребе і попросив благословення, родина Гіладі погодилася послати свого сина Йоні, 13 років, до літнього табору.
Під час табору Йоні наблизився до юдаїзму, дізнався про Тору й заповіді та зблизився зі своїми товаришами й вожатими. Ближче до кінця табору він пережив емоційні труднощі перед поверненням додому в середовище, що не дотримується Тори й заповідей.
Унаслідок цього до заключної церемонії «війни кольорів» (Grand Sing) його вожатий Янкі Тейтельбойм склав особливу пісню, що виражала почуття вихованця, якому важко розлучатися з хасидською атмосферою. Йоні був обраний заспівати «соло» пісні перед усіма вихованцями табору, і під час співу він розчулився й розридався — подія, що справила сильне враження на присутніх.
Пісня, що стала відомою під назвою «Гуд бай Ган Ісраель», була виконана ним і вихованцями табору і стала офіційним заключним гімном кемпу «Ган Ісраель» Монреаль. Наприкінці табору вожаті й персонал подарували йому пару тфілін.
У Рош ходеш нісан 5785 (березень–квітень 2025) відбулася зворушлива зустріч на весіллі дітей двох вожатих табору «Ган Ісраель» Монреаль літа 5752, що пройшло в залі «Огалей Тора» в Краун-Гайтс — батько нареченого, р. Йосі Бейтельман (шаліах у Лос-Анджелесі), який служив тоді головним вожатим, і батько нареченої, р. Меїр Гейсинський (шаліах у Файв-Таунс у Нью-Йорку), який служив вожатим, — причому Йоні Гіладі, улюблений вихованець того літа, спеціально приїхав із Юти взяти участь у святкуванні, і під час весілля разом із ним заспівали легендарну пісню «Гуд бай Ган Ісраель»[3].
Гімн
Гімн слугує заключним гімном кемпу «Ган Ісраель» Монреаль.
У 5753 році (1992/1993), після кемпу, коли Ребе подали звіт про кемп, Ребе довгий час розглядав фотографію Йоні[4].
У 5785 році (2024/2025) «Ган Ісраель» Кфар-Хабад випустив фільм про цю історію під назвою «Джонні з Юти», а також переклад пісні на іврит[5].
Слова пісні з перекладом івритом
|
Англійською
Alone as a camper I stood on the side The fear of my first year I just could not hide But the warmth of the friendship in joining the games The spirit engulfed me a part I became The chayos at bentching starting each day with yechi Chasideshe surroundings inspiring me Ahavas yisroel the flag flying high in the breeze Where else can I find this oh how can I leave The new things I've learned here means so much to me Without gan yisroel oh where would I be There friends that I made here I can only cry The end is approaching I must say goodbye Goodbye gan yisroel farewell to our wonderful time How much will I miss what I'm leaving behind I'm making a promise your lessons I will not forsake A much better person of me they will make |
|
|
Зовнішні посилання
- Йоні Гіладі • Історія ожила!

- Справжня історія розкрита вперше: хто ти, Йоні Гіладі з Юти?

- «Гуд бай Ган Ісраель!»: Йоні Гіладі прощається з кемпом у сльозах

- «Гуд бай Ган Ісраель! У нас був чудовий час»: пісня Йоні

Додаткова література
- Шалом Лауфер, Перелом Йоні, щотижневик «Кфар-Хабад», випуск 1971 сторінка 33 (5782)

Примітки
- ^ Син р. Менахема-Мендла Шем-Това
- ^ Head Counselor
- ^ Возз'єдналися на весіллі, ніби 33 роки ніколи не минали англійською, на сайті
- ^ Джерело
- ^ Тепер для перегляду: повний фільм про Джонні з Юти, що підкорив «Ган Ісраель»