Перейти до вмісту

Яструб

Матеріал з Хабадпедії
Яструб

Яструб — хижий птах, що живе переважно в лісах і відрізняється здатністю до швидкого польоту та гострим зором на великі відстані. У внутрішньому вченні Тори яструб належить до середньої лінії, і він із тварин, що несуть меркаву нечистоти, відповідно до лику бика у вищій меркаві.

Про нього

Яструб живе переважно в лісах, і його тіло пристосоване до життя серед густих дерев: короткі крила й довгий хвіст дають йому змогу легко й ефективно маневрувати між деревами. Ноги в нього довгі, а дзьоб короткий, вигнутий і гострий. Рід налічує понад 50 видів, і вони з найшвидших птахів.

Яструб відомий своїм чудовим зором, у вісім разів кращим, ніж зір людини, — яструб може бачити з відстані 80 метрів предмет розміром лише в один сантиметр.

Основна здобич яструба — птахи й дрібні ссавці.

У Письмовій Торі, і його ідентифікація

Тора перелічує яструба серед птахів, заборонених у їжу: «страуса і пугача, і чайку, і яструба»[1].

У Раші наводяться дві версії ідентифікації яструба: оштуйр (ostoir) та ішпруйр (esparwier)[2], а «Бааль га-турім» характеризує його як «наділеного рясним оперенням, що перемагає інших птахів і хапає їх».

Гемара в Хулін, 63а пояснює, що додавання Тори «яструба за родом його» має на увазі птаха, званого «бар хірія», і на думку дослідників сьогодні це птах, якого називають великим сорокопудом[3].

Яструб згадується ще раз у книзі Йова: «Чи твоїм розумом ширяє яструб, простягає крила свої на південь»[4].

У внутрішньому вченні Тори

У «Тікуней Зогар»[5] роз'яснюється, що яструб — зі сторони ситра ахра, відповідно до лику бика у вищій меркаві[6], і він відповідає середній лінії, паралельній чуттю нюху в носі, і третій кліпі, званій «хейма».

У вченні хасидуту[7] наводиться з Мідрашу[8] на вірш «Голубко моя в ущелинах скелі», що фараон уподібнений яструбові, який переслідує голубку (синів Ізраїлю), і тим, що він утискає їх, — вони підносять свій голос у молитві[9].

Примітки

  1. ^ Ваїкра 11, 16. Дварім 14, 15.
  2. ^ А Тосафот у Хулін, 63а сперечаються з ним: «Пояснив у Коментарі ішпруйр, і неможливо так сказати, адже яструб із 19 птахів, які не є хижими, як пояснив вище, а ми бачимо, що ішпруйр хижий як за поясненням Коментаря, так і за поясненням Рабейну Тама, що ловить птаха й поїдає його живим». І так само в «Даат зкенім»: «І яструба – він теж не той, якого ми називаємо ішпарбір, адже в нього є три ознаки чистоти, як підсумовано в „Елу трефот“: три присутні в усіх них, і доводять Тосафот там, що ознака, яка є тільки в переса або в озні, це шлунок із відокремлюваною оболонкою, і якщо так, то три ознаки чистоти, що є в яструба, це зайвий палець, і він не хижий, а ішпруйр ми бачимо щодня, що він хижий як за поясненням Раші, що він хапає їжу ногами, так і за поясненням Рабейну Тама, який пояснив: хижий і поїдає птаха живим».
  3. ^ [daf-yomi.com/DYItemDetails.aspx?itemId=43175 «Га-Талмуд га-меваар», рав Штейнзальц, на сайті «Даф йомі»].
  4. ^ Йов 39, 26.
  5. ^ 63а.
  6. ^ «Третя жертва вечірньої молитви, жертва птахів, про які сказано (Ваїкра 5, 7) двох горлиць або двох пташенят голубиних тощо, що якщо удостояться, орел Яакова спускається прийняти їх, а якщо ні, орел зі сторони нечистоти, яструб проти голубки, і відповідно до жертви так помножиться або зменшиться».
  7. ^ «Ор га-Тора» Дварім 1, 93.
  8. ^ «Шир га-ширім раба» 2, 14.
  9. ^ «Голубко моя в ущелинах скелі . . Сказав Святий, благословенний Він: Я називаю Ізраїль голубкою . . Навчали в школі р. Ішмаеля: коли Ізраїль вийшов з Єгипту, на що вони були схожі? На голубку, яка втекла від яструба й увійшла в ущелину скелі та знайшла там змію, що гніздилася, і ввійшла всередину й не могла ввійти, бо змія ще гніздиться, повернеться назад, не зможе, бо яструб стоїть зовні. Що зробила голубка? Почала кричати й бити крилами, щоб почув її господар голубника й прийшов і врятував її. Так був схожий Ізраїль біля моря. Зійти в море не могли, бо ще не розступилося перед ними море, повернутися назад не могли, бо фараон уже наблизився. Що вони зробили? І злякалися дуже, і заволали сини Ізраїлю до Г-спода. Одразу, (Шмот 14) І врятував Г-сподь того дня».

Повідомити про помилку на цій сторінці