Перейти до вмісту

Сила не позбавлена дії

Матеріал з Хабадпедії

Вислів у хасидуті «сила не позбавлена дії» означає, що Б-жественна сила настільки цілісна й досконала, що вже на стадії «сили» (потенціалу) вона містить у собі всю «дію» (здійснення).

Цей вислів підкреслює відмінність між суттю Б-жественного світла, яким воно є у Святого, благословенний Він, і людською силою, якою вона є в матеріальності: у людини головне — дія, а сила сама по собі, якщо вона не дійшла до здійснення, — ніщо, і сила та дія відокремлені одна від одної.

На противагу цьому у Святого, благословенний Він, який досконалий у найповнішій досконалості, сама сила містить у собі все й ні в чому не має потреби, адже Йому не потрібно «виходити» й діяти, оскільки і дія є частиною Його, і тому в Нього «немає сили, позбавленої дії».

Пояснення поняття

Джерело поняття — у книзі «Пардес»[1], і про це багаторазово згадується в хасидуті й глибоко роз'яснюється, що в матеріальності сила і дія — речі роздільні, як, наприклад, під час кидання каменя: сила, що в руці, і політ каменя, і сам камінь — речі роздільні, які лише діють одна на одну, і тому сила сама по собі, перш ніж втілитися в камінь і подіяти на нього, — ніщо, а головне — саме дія, і сила «позбавлена дії».

Інакше стоїть справа у Святого, благословенний Він, від якого все: сила і дія об'єднані в Ньому обидві, для Нього немає жодної різниці до дії й після неї, і сила досконала сама по собі й ні в чому не має потреби[2], і тому також трапляється вислів, що нагорі «все існування дії — це сила».

Ступені в «силі, не позбавленій дії»

Оскільки ми виходимо з передумови, що у Святого, благословенний Він, немає сили, позбавленої дії, що навіть найнижчі деталі світів уже містяться в найвищій «силі», то, якщо так, уже в абсолютній волі — раніше виникнення волі — були сфірот і світи.

Разом із тим, щоб розкрити досконалість Своїх сил і Своїх дій, потрібно було саме створити цей матеріальний світ.

Фактично в «силі, не позбавленій дії» є три ступені:

  • Раніше виникнення волі — найпіднесеніший ступінь; у цьому аспекті сфірот перебувають «у тонкому існуванні», так що майже неможливо назвати це «існуванням» сфірот, оскільки все воістину єдине з Ним.
  • В абсолютній волі — це проміжний ступінь: сила і дія вже більшою мірою існують, але не є існуванням дії в повному сенсі.
  • Виникнення волі — сила і дія мають реальне існування, і сила та дія різні й відокремлені одна від одної.

Розширення поняття

У роз'ясненні досконалості «сили, не позбавленої дії» є кілька пояснень:

  • З погляду дії — і в людини внизу в певному відношенні дія перебуває в прихованому вигляді в силі, адже якби її там не було, сила не мала б змоги вивести її в дію та здійснити дію. Як людина не може дати іншому гроші, якщо в неї самої немає грошей, так і сила не може здійснити дію, якщо та не містилася в ній і раніше (згідно з цим поясненням, силі самій по собі справді бракує дії, але оскільки вона є її джерелом, доводиться сказати, що вона містить її певним чином).
  • З погляду сили — глибше можна сказати, що оскільки в силі, яка не діє, немає користі й немає досконалості, — як у людини, яка має талант до малювання, але не знає про це й не малює, — це вада не лише в дії, а вада в самій силі; і оскільки у Святого, благословенний Він, усі Його сили досконалі, необхідно сказати, що в Нього сила не позбавлена дії.
  • З погляду Б-жественності — згідно з двома попередніми поясненнями сила і дія справді дві окремі речі, але ми кажемо, що через досконалість Б-жественних сил доводиться сказати, що Його сила досконала і їй не бракує дії; але поістині досконалість Б-жественних сил — піднесеніша досконалість, досконалість по суті: сила не позбавлена дії, тому що сила і дія — одне нероздільне ціле.

Ці три пояснення відповідають трьом ступеням у «силі, не позбавленій дії»: на ступені виникнення волі Б-жественна досконалість не відчувається настільки, що можливе становище такої сили, якій самій по собі бракує дії; на ступені «абсолютної волі» Б-жественна досконалість відчувається, але оскільки вже є певна воля до світів, є надання місця творінням, і це досконалість лише сили, але досконалість сили — з боку дії; а раніше виникнення волі немає взагалі надання місця світам, і сила та дія там — одне ціле, і тому недоречно навіть сказати «десять прихованих сфірот», а лише Б-жественність Нескінченного[3].

Див. також

Додаткова література

  • «Біурім бе-торат рабейну», «Атем едай», «Лікутей сіхот», частина 19, с. 188
  • «Шіурім бе-хасидут» (Гопін), Гемшех 5666, частина 1, с. 134 і далі.

Примітки

  1. ^ Брама 11, розділ 3: «І суть у тому, що не Мої думки — ваші думки, і не Мої шляхи — ваші шляхи: адже коли людина задумає своїм розумом створити якесь існування, її думка не подіє. І навіть якщо вона задумає та уявить у своєму розумі образ того існування, яке бажає створити, усе одно воно буде як небувале, доки вона не подіє і воно не вийде в дію. І виходить, що дія досконаліша за силу. Бо сила позбавлена існування, і немає в неї існування й досконалості зовсім, а дія — головне й існування, і крім неї немає нічого. Але не такі дії та творіння Царя царів царів, Святого, благословенний Він. Бо коли виникло в Його волі створити й випромінити чистий і святий Ацилут, тоді він був випромінений і закарбований цілком у Його сутності без зміни в Ньому, не дай Б-г, але існування, що об'єднується з Ним, так що немає між Тим, Хто випромінює, і тим існуванням жодної відмінності, але Він і вони — усе одне, і одна сутність, і один корінь».
  2. ^ Роз'яснено в «Дерех міцвотеха», заповідь віри в Б-жественність, розділ 11, 58а. «Сефер га-маамарим 5670», с. 23–24, і в багатьох місцях.
  3. ^ «Шіурім бе-хасидут» (Гопін), Гемшех 5666, частина 1, с. 134 і далі.

Повідомити про помилку на цій сторінці