Освячення первістків
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
| ||
| Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті | |
Заповідь посвячення первістка стосується як первістка людини, так і первістка чистої худоби, і ця заповідь зобов'язує власника первістка посвятити первістка Всевишньому. Коли йдеться про людей, мається на увазі перший син, народжений жінкою, а в усьому, що стосується худоби, йдеться про первістка чистої худоби — бика, вівцю й козу (а не про звіра). Осел також потребує викупу, однак він у цьому відношенні становить виняток.
Посвячення первістка
Власник первістка зобов'язаний посвятити первістка, сказати: «Ось це святе», — і привести його до когена. Первісток передається когену, а коген спалює його жир і кров на жертовнику. М'ясо їдять когени в Єрусалимі, як докладно викладено в трактаті «Бехорот».
Зі змістів заповіді
Заповідь покликана нагадати нам, що все належить Всевишньому і що всяке благо, яке отримує людина, є даром від Всевишнього. Згідно з Торою, усякий перший народжений плід, хоч би як він був дорогий людині, слід посвятити Святому, благословенний Він, і віддати когену. У такий спосіб людина отримує можливість визнати, що весь світ належить Всевишньому і що немає в неї жодного володіння будь-чим у світі. Крім того, заповідь пов'язує нас із великим чудом, яке вчинив Всевишній у Єгипті, коли вивів нас могутньою рукою і вразив єгипетських первістків.
Із законів заповіді
Закони, пов'язані з цією заповіддю, охоплюють місце шхіти, час, у який слід їсти м'ясо, вади, що роблять первістка непридатним, відмінність між постійною та минущою вадою і того, хто уповноважений встановлювати ваду. Також є закони щодо первістка, народженого у двох компаньйонів, або якщо є сумнів, чи йдеться про первістка. Кожна подробиця законів цієї заповіді роз'яснюється в трактаті «Бехорот».
Заповідь посвячення первістка чистої худоби діє лише в Землі Ізраїлю, згідно зі сказаним у Торі: «І їстимеш перед Г-сподом, Б-гом твоїм, десятину хліба твого... і первістків великої худоби твоєї»[1], що пов'язує цю заповідь із Землею Ізраїлю. Також і поза Землею, за постановою мудреців, є обов'язок посвячення первістка худоби, але маються на увазі переважно первістки чоловічої статі, з яких приносять відповідні жертви. Водночас первісток людини й первісток осла не діють у когенів і левітів, як докладно викладено.
Інші заповіді, пов'язані зі святинями: в інших заповідях, що стосуються святинь, як-от не працювати на них і не стригти з них вовну, від нас вимагається утримуватися від доторкання до святинь і від використання їх непристойним чином. Тим самим ми віддаляємо себе від святості худоби й продуктів, посвячених служінню Всевишньому.
Серед іншого, заповідь не працювати на святинях вказує, що не можна працювати на первістку бика або на іншій посвяченій худобі, а щодо вовни посвяченої худоби заборонено її стригти. Кожна подробиця цієї заповіді пов'язана з центральною ідеєю віддалення від святині та шанування святості Всевишнього в служінні жертвоприношень[2].
Див. також
Примітки
- ^ Дварім 14, 23.
- ^ «Сефер га-хінух», заповіді 18, 483, 484.