Перейти до вмісту

Портал:Свята та пам'ятні дні/Шабат

Матеріал з Хабадпедії
Суботні свічки

День Шабату — сьомий день тижня; цього дня народ Ізраїлю зобов'язаний заповіддю-велінням спочивати від роботи, а забороняльною заповіддю — не виконувати в нього роботи. Ці заборонені роботи наші мудреці вивели шляхом тлумачення: це роботи, які виконувалися під час будівництва Мішкану; на додаток до них є роботи, заборонені мудрецями, такі як мукце, і додаткові заборони з побоювання, що людина дійде до роботи, забороненої Торою. Також є заповідь шанувати день Шабату почесним одягом і насолоджувати його їжею та питтям за можливістю.

Сенс заповіді в тому, що коли Святий, благословенний Він, створив світ, Він створив його за шість днів, а сьомого дня — «і спочив сьомого дня від усієї роботи Своєї, яку робив», тобто після шести днів творіння Святий, благословенний Він, ніби відпочив від Своєї роботи. Так само й нам заповідано в Торі: «а сьомого дня спочивай», а також «не роби жодної роботи».

У каббалі та хасидуті пояснюється, що справді в день Шабату відбувається піднесення світів: світло й життєва сила, що оживляють світ протягом тижня, у день Шабату підносяться до свого кореня й джерела. І тому Шабат називається «Шабат» — тими самими літерами, що й «ташев», суть якого — повернення світел на їхнє місце.

Також пояснюється, що в будні дні служіння людини полягає в служінні бірурім, і так само в сфірот: сфіра Малхут сходить у світи БЕА, щоб відбирати іскри, чого немає в день Шабату, суть якого не відбори, а в ньому іскри, відібрані служінням бірурім у будні дні, підносяться, щоб увійти до самого Ацилуту.

Повідомити про помилку на цій сторінці