Портал:Особистості Хабаду/Вибрана стаття/5
== Р. Йоель Каган ==
Р. Йоель народився 16 швата 5690 року (14 лютого 1930) у Москві в батька, рава Рафаеля-Нахмана Кагана. У 5695 році (1934/1935) його родина виїхала з Росії і проїхала через Польщу на шляху до Землі Ізраїлю, щоб оселитися в Рамат-Гані. У Польщі вони удостоїлися ввійти на єхідут до Попереднього Ребе; після єхідуту той сказав його батькові Фоле: «У тебе особлива дитина, бережи свого сина».
З 5698 року (1937/1938) навчався в єшиві «Ахей Тмімім» у Тель-Авіві в машпіа р. Хаїма-Шауля Брука, р. Шломо-Хаїма Кесельмана, а також дістав виховання від хасида-маскіля р. Моше Гурарі та від р. Нахума Гольдшміда, р. Меїра Близинського й інших найстаріших хасидів.
На відміну від значної частини громади анаш, що пішли вчитися до єшиви «Поневеж», р. Йоель і чути не хотів про таку пропозицію. Навіть коли його товариші рав Барух-Дов Поварський і рав Шломо Берман перейшли з єшиви «Ахей Тмімім» до «Поневежа», він відмовлявся навіть чути про навчання в нехабадській єшиві.
Р. Йоель кілька разів просив Ребе Раяца дозволити йому приїхати вчитися до 770, але Ребе відмовляв. Незадовго до 10 швата 5710 року (28 січня 1950) Ребе дозволив його поїздку, і він одразу оформив документи й приготувався до поїздки. 11 швата 5710 року (29 січня 1950) він вирушив учитися до Центральної єшиви «Томхей Тмімім» — 770. Коли він піднявся на корабель, йому ще не було відомо про відхід з життя Ребе Раяца. Дорогою до Сполучених Штатів він дізнався про відхід з життя Ребе Раяца і залишився, за вказівкою, отриманою від Ребе, на понад сорок років. І прив'язався до Ребе серцем і душею.
Р. Йоель служив головним хозером учення Ребе від самого початку провідництва. Був відомий феноменальною пам'яттю і надзвичайною здатністю до заглиблення. За кілька днів після прийняття провідництва Ребе, на фарбрейнгені 11 швата 5711 року (18 січня 1951), Ребе звернувся до нього й попросив підготувати «ганаху» маамару «Баті ле-гані», виголошеного на фарбрейнгені. Відомо також, що на Шавуот 5712 року (30 травня 1952) під ранок Ребе проводив фарбрейнген і зволікав із виголошенням маамару, доки р. Йоель не повернувся з мікви.
Будучи «головним хозером», р. Йоель стояв під час фарбрейнгену з Ребе на своєму постійному місці під місцем, де сидів Ребе, щоб стежити за сказаним. Відомий своєю величезною геніальністю й ерудицією в хасидуті. Шляхом його ясного пояснення у вивченні хасидуту йдуть донині багато машпіїм Хабаду. Удостоївся поширювати джерела хасидуту серед багатьох і навіть удостоївся звання «черпає й напуває інших із учення свого Ребе». На початку років провідництва Ребе звелів р. Йоелю почати писати всеосяжну енциклопедію вчення хасидуту Хабаду, відому під назвою «Сефер га-ерхім». Був одним із головних редакторів серії «Лікутей сіхот» (головним чином томи 1-4, а потім 5-9).
З 5746 року (1985/1986) займався редагуванням маамарів Ребе та їх підготовкою до коректури; з них згодом було надруковано шість томів «Мелукат». Це вимагало дуже великої зосередженості й заглибленості. Своїми редакціями приніс Ребе велику втіху. Р. Йоель служив головним машпіа в Центральній єшиві «Томхей Тмімім» — 770, давав уроки в 770 і проводив фарбрейнгени з учнями «Квуци», також зазвичай брав участь у частині засідань правління й час від часу висловлював думку щодо питань управління єшивою). На численних фарбрейнгенах серед хасидів Хабаду (і особливо серед тмімім) наголошував передусім на необхідності гіткашруту з Ребе.
Починаючи з 5751 (1990/1991), 5752 років (1991/1992), слідом за закликами Ребе в цьому питанні, багато говорив на фарбрейнгенах і уроках на тему Мошіаха й Геули та про пророцтво Ребе про Геулу.
У четвер, 6 менахем-ава 5781 року (15 липня 2021), віддав душу Творцеві й був похований наступного дня на цвинтарі Монтефіоре поруч зі святим Огелем.
